block




Храм Мч. Іоана Сучавського с. Криворівня (присілок Устя)


Історія Храму

З метою молитовного та євхаристійного окормлення мешканців віддаленого присілку Устя села Криворівня, який налічує 19 дворів, було вирішено побудувати Храм Святого Великомученика Іоана Сучавського.
Храм Мч. Іоана Сучавського с. Криворівня (присілок Устя)

Ініціаторами будівництва виступили: священик Іван Рибарук, Василина Павлюк і Марія Готич.

У 2001 році було закладено камінь під будівництво нового Храму.

Відповідальність за проведення будівництва взяли на себе родини Василя і Марії Павлюків та Івана і Василини Павлюків.

Спорудили церкву майстри-будівельники будівельної бригади Дмитра Ветощука.

Ікони в інтер’єрі церкви писані рукою іконописців Миколи Рибенчука та Олени Рибенчук, а різьблення – роботи Романа Бортейчука.

Храм знаходиться на межі сіл Криворівня і Бережниця.

Церкву було освячено у 2008 році. Чин освячення звершив Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук).
Храм Мч. Іоана Сучавського с. Криворівня (присілок Устя)

Від часу першого служіння біля встановленого Хреста до часу освячення храму пройшло сім років. Це пов’язано з тим, що присілок дуже маленький і потрібно було багато часу і зусиль, щоб зібрати кошти і будівельні матеріали.

У Храмі на богослужінні одночасно може перебувати понад сотня молільників. Церкву освячено на честь великомученика Івана Сучавського, святого, котрий віддавна пошанований на Гуцульщині, як покровитель господарювання та підприємництва.

Його іменем названо одну з найвищих вершин Чорногірського хребта – гору Піп Іван (2020 м). До Сучави гуцули колись масово ходили на прощу, щоб вклонитися нетлінним святим мощам угодника Божого Іоана Сучавського, про що писав й Іван Франко в поемі «Терен у нозі». Богослужіння в ній звершують настоятелі храмів сіл Криворівня та Бережниця: митр. прот. Іван Рибарук та прот. Ігор Рибенчук.

Священики Храму:

Митрофорний протоієрей Іван Рибарук народився 16 квітня1966 року в селі КривополеХрам Мч. Іоана Сучавського с. Криворівня (присілок Устя) Верховинського району Івано-Франківської області.

1973-1983 – навчався у Верховинській середні школі.

1983-1988 рр. – навчання в Українській сільськогосподарській академії, спеціальність – зооінженерія.

З 1988 року працював у колгоспі ім. Коцюбинського смт. Верховина, а згодом у молодіжних громадських організаціях завідувачем відділу Верховинського райвиконкому.

З 1992 по 1994 рр. – навчався в Івано-Франківській духовній семінарії.

В 1994-1998 рр. – навчання в Київській духовній академії.

18 червня 1995 року – Митрополит Галицьким Андрій (Абрамчуком) рукоположений у сан Диякона, а 2 липня того ж року – в сан Священика.

9 липня 1995 року – призначений настоятелем Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня, Верховинського благочиння.

З 1995 року – ведучий радіопередачі «Зустріч з Богом» регіонального радіомовлення.

1997 року – нагороджений Наперсним Хрестом.

З 1998 року організував Різдвяний відпочинок дітей зі Сходу та Півдня України.

2000 року – возведений в сан Протоієрея.

В 2000 році був учасником Всеукраїнської Духовної Академії в м. Києві та нагороджений відзнакою учасника Академії.

В 2005 році нагороджений Хрестом з оздобами та Патріаршою Грамотою.

В 1997, 2002 та 2005 рр. організував релігійно-наукові Всеукраїнські конференції в селі Криворівня.

В 2009 році був учасником ХІV Міжнародної конференції священиків у Меджугор’є (Боснія і Герцоговина). Брав участь у багатьох міжнародних, всеукраїнських та регіональних релігійно-наукових конференціях у Києві, Львові, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї та Косові.

З 1997 по 2014 рік був керівником інформаційно-видавничого відділу Коломийської єпархії. Редактор єпархіального часопису «Лоза виноградна».

З 2014 року - з благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана включений до складу літургіко-богословського відділу Єпархії.

2016 року – з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном нагороджений правом носіння Митри.

Автор блогу в інтернет мережі «Слово потіхи». Духівник верховинського районного методоб’єднання вчителів християнської етики. Викладав історію філософії та релігієзнавство для студентів Бережанського агроінституту. Постійно проводить духовні бесіди зі школярами та студентами навчальних закладів області та трудовими колективами Верховинського району.

Співорганізатор «Мирянського Руху за єдність церкви і народу України. Схід і Захід під Покровом Богородиці». Духівник Гуцульської сотні ім. Олекси Довбуша на Майдані.

Відповідальний за духовну робота ГО «Патріоти Гуцульщини» та Всеукраїнського об’єднання «Товариства Гуцульщини».

З 1995 року постійно проводить заняття «Школи духовного подвижництва в миру» для дорослих, а з 2005 року – заняття гуртків «Духовного розвитку» та «Духовної творчості» при Верховинському центрі дитячої та юнацької творчості.
Автор книг «Це дуже важливо», «Невіста Господня».

Друкувався: в журналах – «Кана», «List» (Польща), «Діти непорочної», «Здвижин», «Гуцульський калєндар», «Гуцульщина», «Перевал» та ін.; в газетах – «Голос православ’я», «Наша віра», «Україна Молода», «Молодь України», «Галицький кореспондент», «Галичина», «Коломийський вісник», «Верховинські вісті» та ін.

Знімався в кількох документальних та художньо-документальних фільмах: «Четверта хвиля», «Слово про Івана», «Коляда для Пораски», «Колядування в Криворівні», «Великдень в Криворівні», «Грішна Дозя з Криворівні», та ін.

Брав участь в телепередачах на каналах: «УТ-1», «Інтер», «ТВі», ТБ «Галичина» та ін. та в радіопередачах на Українському національному радіо, «Радіо Марія», обласному радіо та ін.

Одружений з Оксаною Іванівною Зеленчук. Діти – Ольга (1996 р.н.) та Павло (1998 р.н.).


Протоієрей Ігор Рибенчук народився 21 січня 1977 р. в селищі ВерховинаХрам Мч. Іоана Сучавського с. Криворівня (присілок Устя) Івано-Франківської області.

З 1984 р. по 1994 р. – навчався у Верховинській середній школі.

В 1994 року вступив до Київської Духовної семінарії.

У 1996 році перевівся до Івано-Франківської Духовної Семінарії, яку закінчив 1998 року по І-му розряду.

26 липня 1998 року одружився зі Стусяк Оленою Юрівною.

12 липня 1998 р. - в Храмі Усікновення голови Івана Хрестителя села Зелене Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) рукоположений в сан Диякона, а 14 вересня цього року, в Храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Білоберізка – в сан Священика.

7 листопада 1998 р. – призначений настоятелем Храму Святителя Миколая села Бережниця, Верховинського благочиння.

22 травня 2000 року – нагороджений Ювілейною медаллю «2000-ліття Різдва Христового».

2004 р. – нагороджений Наперсним Хрестом.

З 2004 р. – розпочинає працювати керівником гуртка «Духовного розвитку» при Верховинському ЦДЮТ.

2014 р. – З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном возведений у сан Протоієрея.



Поділитись


















otta Da Vinci