block




Храм Вмч. Димитрія Солунського с. Печеніжин


Історія Храму

По всій Україні, на Івано-Франківщині та, зокрема, на Коломийщині, є дуже багато прекрасних святинь, починаючи від древньої Київської Софії і закінчуючи сучасними храмами уже ХХІ-го століття.

В цьому архітектурному, духовному і образотворчому розмаїтті не останнє місце по древності посідає Храм Святого Великомученика Димитрія Солунського селища Печеніжин.
Храм Вмч. Димитрія Солунського с. Печеніжин

Про історію церкви відомо із переказів печеніжинців та за свідченням академіка-історика Володимира Грабовецького, який теж родом із Печеніжина.

У 1629 році до старовинної маленької каплиці, яка стояла в долішній частині селища Печеніжин, була добудована дерев’яна частина церкви. І цю церкву, яка складає більшу частину сучасного Храму, в розібраному вигляді привезли з-під Києва і тут зібрали місцеві чумаки, які возили на продаж сіль з Карпат. Вони також покрили її гонтою, а пізніше по гонті настелили бляху.

Під час Другої світової війни лінія фронту проходила через Печеніжин і в той час згорів Храм Архістратига Божого Михаїла, який стояв у горішньому кутку селища. А Свято-Димитрівську церкву, особливо її покрівлю, понівечили кулі, міни та осколки.
Храм Вмч. Димитрія Солунського с. Печеніжин

Що до внутрішнього інтер’єру, старовинним є іконостас, а в ньому, за свідченням академіка Володимира Грабовецьокого, ікона Воскресіння Христового 17 століття.

На протязі останніх 32-х років стіни та орнаментика Храму обновлялися уже три рази. Ікони на іконостасі є незаймані з давніх часів, а в вівтарному куполі містяться відреставровані чотири херувими, які до цього часу були заховані під шаром фарб.
Храм Вмч. Димитрія Солунського с. Печеніжин

«Відшукав» серафимів митець пензля, один із синів митр. прот. Михаїла Коржинського – священик Любомир Коржинський, який очолював бригаду художників-малярів.

У 1991 році збудовано Храм-каплицю на честь святих апостолів Петра і Павла. Також на церковному подвір’ї зведено зимову церкву в честь Святого Апостола Андрія Первозванного та капличку Святого Архистратига Михаїла.

З 2008 по 2009 рр. - Святиня була капітально відреставрована та замінено на ній всі надкупольні хрести. Також була реконструйована дзвіниця та придбано три нових дзвони.

З першого погляду неможливо повірити в те, що Свято-Димитрівській Церкві – майже 400 років.

Зі слів старших парафіян на сьогоднішній час відомо про священиків, псаломщиків та паламарів, які служили в Храмі в різний період.

Священики:
о. Ісидор Лоточинський,
о. Петро Вергун,
o. Ванжура,
o. Дзьобак,
o. Бабій,
o. Новицький,
о. Іван Ярмусь,
о. Михаїл Слободян,
о. Мирослав Чернявський,
о. Михаїл Сенеджук - до 1982 року,
З 21 вересня 1982 року і по сьогодні, настоятелем Свято-Димитрівської Церкви є митр. прот. Михаїл Коржинський. Також священиком Храму є протоієрей Микола Глушак.

Псаломщики:
Кузьменко Юрій,
Ровенчук Дмитро,
Греблюк Дмитро,
Семенюк Микола,
брати Олексій і Василь Дувіраки,
Луцак Михайло,
Павлюк Микола,
Чупрей Василь до 1994 року
на даний час уже понад 20 років Шовковий Микола.

Паламарі:
Дмитерко,
Якуб’як Тарасій,
Бабій Михайло,
Грабовецький Дмитро,
Луцак Іван,
Стефурак Василь,
Шовковий Василь,
І зараз понад 15 років, Мацьків Дмитро Васильович.

Настоятель Храму

Митрофорний протоієрей Михайло Коржинський, народився 5 вересня 1943 рокуХрам Вмч. Димитрія Солунського с. Печеніжин у с. Лiски, Коломийського району, тодi Станiславської, сьогодні Iвано-Франкiвської областi, у сiм’ї дяко-вчителя, колгоспника.

У 1951 роцi закiнчив Лiскiвську семирiчну школу та продовжив навчання у Коршiвськiй середнiй школi робiтничої молодi. Також закiнчив “Обласну станцiю юних технiкiв“ у м. Коломия.

Пiсля закiнчення середньої школи, вчився у ДОСААФ-i, де закiнчив школу водiїв топливо-маслозаправщикiв для обслуговування літаків.

У 1962 роцi мобiлiзований у ряди Радянської армiї. Служив у Азербайжанi, Бакинському окрузi ПВО та демобiлiзувався в чинi старшини-оператора РЛС у 1965 роцi.

Пiсля армії працював на Iвано-Франкiвському авторемонтному заводi.

У 1967 роцi поступив у Снятинське культ-освiтнє училище на диригентсько-хорове вiддiлення.

В 1969 роцi вступив до Московської духовної семінарії. На другому курсi, на свято Стрітення Господнє, був хіротонізований на диякона.

У 1972 році закінчив повний курс семінарії по першому розряду та вступив на заочний вiддiл Московської духовної академії, яку закінчив, також, по першому розряду у 1980 році.

У 1973 році - на свято Первоверховних Апостолів Петра i Павла Архієпископом Iвано-Франкiвським i Коломийським Йосифом (Саврашом) рукоположений на священика.

У 1973 році - Архієпископом Йосифом (Саврашом) нагороджений церковною нагородою скуфією, а в 1974 році – камилавкою.

1978-го року Архиєпископом Йосифом нагороджений Наперсним золотим Хрестом.

Служив на парафіях у Рожнятiвському, Долинському, Галицькому, а з 1981 року - у Коломийському районах.

В липні 1981 року Владикою Йосифом призначений настоятелем храмів в селах: Мишин та В. Вербіж, де прослужив до 20 вересня 1982 року.

На свято Різдва Пресвятої Богородиці, 1982 року, призначений настоятелем Свято-Димитрiвського Храму селища Печеніжин, Коломийського благочиння.

У 1983 році - возведений у сан Протоієрея.

В 1990 році - нагороджений правом носіння Митри.

З часу заснування Івано-Франківської Духовної семінарії, призначений викладачем предметів: «Літургіко-Церковний устав» та «Церковний спів».

У 1995 р. - нагороджений другим Хрестом з оздобами.

У квітні 1997 року брав участь у створенні Коломийської Єпархії.

В 2009 році - нагороджений Орденом Святого Архистратига Михаїла.

5 вересня 2013 року - нагороджений медаллю Преподобних Іова та Феодосія Манявських.

З 1992 року був на всіх Соборах УПЦ-КП.

Одружений, має четверо синів-священиків, дочку – дружину священика та десять онуків.

Священик Храму

Протоієрей Микола Глушак, народився 18 грудня 1979 рокуХрам Вмч. Димитрія Солунського с. Печеніжин у с. Яблунька Богородчанського району Iвано-Франкiвської областi в сiм’ї робiтника.

У 1986 роцi пiшов до 1-го класу, а в 1998 роцi закiнчив Яблiнську середню школу I-III ступенів. Пiсля закiнчення середньої школи‚ нiс послух у Хресто-Воздвиженському Манявському монастирi.

У 1998 року вступив до Iвано-Франкiвської Духовної Семiнарiї Київського Патрiархату, яку закiнчив у 2003 роцi. Пiсля закiнчення семiнарiї був псаломником у Храмi Всiх Святих Землi Української у мiстi Iвано-Франкiвськ.

У 2005 році рукоположений в сан диякона, а 30 жовтня, в день пам’ятi Святих Отцiв 7-го Вселенського Собору, в Кафедральному Соборi Рiздва Христового м. Тернопiль рукоположений в сан священика Митрополитом Мефодiєм (Кудряковим) та направлений настоятелем Храму Андрiя Первозванного у мiсто Слов’янськ Донецької області.

У 2010 році був зачислений у клiр Коломийської Єпархiї та призначений священиком у Свято-Димитрiвський Храм селища Печенiжин.

Одружений, виховує двох синiв.

22 квiтня 2012 року в день Свiтлого Христового Воскресiння нагороджений Наперсним Хрестом.

8 листопада 2013 року в день пам’яті Святого Великомученика Димитрiя Солунського, у Свято-Димитрiвськiй церквi селища Печенiжин возведений у сан Протоiєрея.



Поділитись


















otta Da Vinci