block




Храм Апп. Петра і Павла с. Красноілля


Історія Храму

Гірське село Красноїлля, що розкинулось на берегах мальовничої Дідушкової річки, вже більше 360 років відоме не тільки на теренах Гуцульщини, Галичини але й всієї України та закордону.

1757 року у центрі села була збудована дерев’яна церква на честь Святого Великомученика Димитрія Солунського.
Храм Апп. Петра і Павла с. Красноілля

За переказами старожилів, 1821 року цю церкву було розібрано і передано до села Черганівка, Косівського району.

1840 року, за настоятельства священика Сільвестра Вітошинського, збудовано новий Храм і 1872 року освячено на честь Первоверховних Апостолів Петра і Павла.

1898 року Святиня була перекрита бляхою.

1905 року художником Йосифом Сороковським було розписано стіни Храму.
Храм Апп. Петра і Павла с. Красноілля

У 1923 році, за священика Володимира Вергуна, церковне подвір’я було обсаджено липами, які ростуть і досі.

За всю історію свого існування церква завжди була діючою. До парафії належали села: Голови, Замагора, Перехресне, Чорна Річка та Вигода.

1990 – в Храмі була звершені роботи по електрифікації.

2004 року, за настоятельства священика Василя Данильчика, при вході на територію церкви, збудовані дві дерев’яні каплиці, які освячені на честь Святого Великомученика Димитрія Солунського та Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла. Також цього року встановлені кована огорожа та ворота.

У 2006 році перед церквою було встановлено скульптурні зображення Пресвятої Богородиці та Спасителя.

Біля церкви розміщена давня дзвіниця 1843 року побудови, в яку 2008 року було вмонтовано п’ять дзвонів.

2009 року – на територї Храму із тротуарної плитки вимощено доріжки.

У 2012 році, через аварійний стан, було проведено перекриття центрального та бокових куполів булатом.

Хрестовидний Храм має величний центральний купол та чотири менші куполи.

В середині Святині розміщений п’ятиярусний позолочений іконостас. У вівтарі Горне місце зроблене у вигляді іконостасу з колонами.

На церковному подвір’ї знаходиться давній кам’яний хрест, встановлений в пам’ять про відміну панщини.

12 липня 2014 року – з нагоди престольного свята, із архіпастирським візитом Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.


Священики, які служили в Храмі:

о. СильвестрВітошинський – (1838 – 1840 рр.),

о. Каратніцький,

о. Завадський,

о. Белінкевич,

о. Ярослав Рошко,

о. Володимир Вергун – (1923 – 1939 рр.),

о. Крушельницький,

о. Жигалович,

о. ВасильЯкимишин – (1943 – 1976 рр.),

о. Кудла – (1976 – 1977 рр.),

о. Роман Миронів – (1977 – 1982 рр.),

о. Дмитро Поторак – (1982 –1983 рр.),

о. Нестор Дзюбак – (1983 – 1985 рр.),

о. Михайло Кіцелюк – (1985 – 1992 рр.),

о. ДмитроПетльоха – (1992 – 1993 рр.),

о. Микола Химин – (1993 – 1993 рр.),

о. Михайло Гергелюк – (1993 – 1996 рр.),

о. Антон Кузів – (1996 – 2002 рр.),

о. Василь Данильчик – (2002 р.- і до сьогодні).


Настоятель Храму

Митрофорний протоієрей Василь Данильчик народився 2 січня 1963 року в селі ЗадубрівціХрам Апп. Петра і Павла с. Красноілля Снятинського району Івано-Франківської області, в сім'ї священика.

З 1970 р. по 1977 р. – навчався в Задубрівській середній школі.

У зв’язку зі зміною парафії батька – митрофорного протоієрея Петра Данильчика, навчання продовжив у школі села Тишківці, Городенківського району, яку закінчив 1980 року.

1980 -1981 рр. – навчався у Івано-Франківському технічному училищі №16.

З 1981 по 1983 рр. – проходив військову службу в лавах Радянської армії, де отримав звання старшого сержанта.

1984 - 1985 рр. – навчався в Чернівецькому професійно-технічному училищі №6.

7 листопада 1985 р. – одружився із Процик Марією Михайлівною.

З 1992 р. по 1994р. – навчався в Івано-Франківській Духовній Семінарії.

22 травня 1992 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Андрієм (Абрамчуком) рукоположений в сан Диякона.

12 травня 1993 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Андрієм (Абрамчуком) рукоположений в сан Священика.

20 травня 1993 р. – призначений настоятелем храмів: Покрови Пресвятої Богородиці села Красне та Храму Святого Миколая Чудотворця села Глінне, Дубоссарського району Придністровської Молдавської Республіки.

7 листопада 1993 р. – призначений настоятелем Храму Усікновення глави Іоана Хрестителя села Зелене, Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Бистрець та Храму Святої Рівноапостольної княгині Ольги села Дземброня Верховинського благочиння.

21 червня 1994 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Андрієм (Абрамчуком) нагороджений правом носіння Набедреника.

28 серпня 1996 р. – нагороджений правом носіння Камилавки.

11 вересня 1997 р. – Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком), нагороджений Наперсним Хрестом.

24 липня 1998 р. – возведений у сан Протоієрея.

7 серпня 2000 р. – нагороджений Хрестом із оздобами.

21 березня 2002 р. – призначений настоятелем Храму Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла села Красноїлля та храму Вознесіння Господнього села Устеріки.

20 травня 2004 р. – нагороджений правом носіння Митри.

28 травня 2008 р. – нагороджений Благословенною Патріаршою Грамотою.



Поділитись


















otta Da Vinci