block




Проповідь на Свято Входу Господнього в Єрусалим


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!


"Не бійся дочко Сіонська!
Ото Цар твій іде,
сидячи на ослі молодому "
(Ів.12, 15).

Браття і сестри! Сьогодні, беручи участь у славному торжестві ВходуПроповідь на Свято Входу Господнього в Єрусалим Господа нашого Ісуса Христа в Єрусалим, ми зі всією повнотою Православної Церкви завершили Святий Великий піст.

Хто як міг, так боровся зі своїми гріховними звичками, та час не стоїть на місці – попереду нас очікує велика радість Воскресіння Христового та перемога життя над смертю. Перед цим маємо пройти ще одне випробовування – строгий піст на Страсному тижні, і пережити та перейнятися Стражданнями Христа, адже "Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком" (Символ Віри). Цар Віків зійшов на грішну землю, щоб спасти наші душі від вічної смерті.

Своїм втіленням Христос показав світові новий образ і подобу. Любов до Отця до Свого творіння, жертовність Самому віддати життя за спасіння людини від насильства сатани стало прикладом для всіх послідовників Спасителя. З появою на землі Христа докорінно змінюються людські погляди на життя і потойбічність. Першими очевидцями таких перемін стали учні Іоана Хрестителя. Вони ж стали першими учнями Ісуса.

Старозавітна Церква сколихнулася від промовистих повчань Господа ще в Його дитячих роках. “Хто Він такий, що повчає нас” , – так постійно нарікали на Ісуса первосвященики, книжники, фарисеї і старійшини. І ось згодом, на фундаменті Десятьох Заповідей Господніх і пророчих повчань, в нові міхи вливається нове вино та з'являється не нова, а оновлена Єдина, Свята, Соборна й Апостольська Церква.

Ісус фактично довів, що для віруючих в Сина Божого Десять Заповідей Божих можна об'єднати в дві новозавітні: "Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою" та "Люби свого ближнього, як самого себе". На двох цих заповідях увесь Закон і пророки стоять (Мф. 22, 37-40). Слова Ісуса завжди поєднувалися з Його ділами і ось настав час страждань на Голгофі.

Проте цьому ще передує сьогоднішній день Входу Господнього в Єрусалим. Це вже останні дні земного життя Спасителя. Незабаром, після чуда Воскресіння Праведного Лазаря, Цар Світу – як Володар, Який приходить до Своїх підданих, – в'їжджає в Єрусалим на молодому ослі. Назустріч Йому виходять натовпи людей, які один від одного почули про Його чудеса, про Його натхненні проповіді. Жителі міста встеляють перед Ним дорогу власним одягом, вони радісно вимахують зеленими гілками фінікових пальм і виголошують Йому славослів'я. Люди зустрічають Ісуса Христа як Царя і як Месію.

Нині кожен християнин, навчений гірким досвідом зради єрусалимських мешканців стосовно Христа, прагне до того, щоб не опинитися в такому ж становищі, як і древні юдеї, адже кожен, хто приходить цього дня до Храму та віддає в ньому хвалу Богові, може тут же знову зрадити Його на страждання і смерть: і не обов'язково через пряме зречення, а часом – просто через свій гріх, непорядний вчинок та вияв особистої ненависті до ближнього.

Вчиняючи гріх, християнин може також непомітно опинитися в натовпі волаючих “Розіпни, розіпни Його!”. Вхід до Єрусалиму знаменує собою близькість перемоги над смертю і гріхом, виконання обітниць Божих усім віруючим в Нього. Одночасно Вхід являє собою і початок кінця короткого земного життя Христа-Спасителя, а значить – і завершення багатовікового шляху людського роду до свого спасіння у Христі.
Звичайно ж, християни пам'ятають, що урочистий Вхід до Єрусалиму провіщає собою смерть Ісуса, Його розп'яття і тим не менше, радість цього дня дарує всім нам тверду підставу сподіватися на швидке настання Пасхального Торжества та власного воскресіння від гріхів і смерті.

Хочеться також нагадати всім нам, що цей Господній піст був цього року неспокійним і тривожним: ще з минулого року Україна продовжує переживати анексію Криму і воєнні дії на Донбасі. Російська Федерація, розпочавши війну з Україною, позбавила життя багатьох тисяч як військових, так і мирних людей. Зруйновано багато сіл і міст, люди стали вимушеними втікачами і безхатченками на своїй рідній землі. Злидні, економічна нестабільність, підвищення цін, страх і боязнь за завтрашній день тримають в напрузі всю Україну.

Ісус як тоді, так і тепер іде в Єрусалим. Він хоче нагадати, що, хоча гріх і панує над людьми, але його можна подолати силою посту та молитви. Все Своє земне життя Христос присвятив спасінню людських душ. Христос сповна випив чашу терпінь і знущань – аж до мученицької смерті на Хресті. У Воскресінні із мертвих Він став переможцем над адом та смертю і відкрив дорогу праведним душам до Небесного Царства.

Чи хоч трохи в чомусь змінився світ у наші дні? Зовсім ні. Уява про Бога в кожної людини залишається різною. Православне вчення про Божество здебільшого відкидається інославними спільнотами, проте послідовники Христа ніколи не перестануть упевнено іти за Христом. Бог допоможе своїм вірним і надалі перемагати всі світові принади і впевнено споглядати в той небесний простір, куди вознісся від нас на Небо Христос, бо незабаром таким же чином Він прийде вдруге на землю, щоби праведникам дарувати вічне життя, а грішникам вказати місце для вічних мук. Амінь.

митр. прот. Василь Гаврилюк



Поділитись


















otta Da Vinci