block




Настанови Преподобного Серафима Саровського


- Коли ми відвертаємось від людини або ображаємо її, тоді на серце наше якби камінь лягає.

- Не потрібно судити нікого, хоча б власними очима бачив, що хтось согрішає, за словом Божим: не судіть, і не судимі будете (Мат. 7, 1). Тому що невідомо, скільки часу ми можемо в чесності перебувати.

Настанови Преподобного Серафима Саровського
- Чому ми засуджуємо братів своїх? Тому, що не намагаємося пізнати самих себе. Хто зайнятий пізнанням самого себе, тому ніколи помічати за іншими. Засуджуй себе й перестанеш засуджувати інших.

- Людина тілом подібна запаленій свічці. Свічка повинна згоріти, і людина повинна померти. Але душа безсмертна, тому і піклування наше повинно бути більше про душу, ніж про тіло.

- Душу споряджати треба словом Божим: адже слово Боже, як каже Григорій Богослов, є хліб ангельський, його ж споживають душі, які Бога жадають. Найбільш всього треба вправлятися у читанні Нового Завіту та Псалтиря, що повинно робити стоячи. Від цього буває просвітлення в розумі, який змінюється виправленням Божественним. Треба так себе навчити, щоб розум мов би плавав у законі Господньому, яким керуючись, повинно влаштовувати і життя своє.

- Дуже корисно займатися читанням Слова Божого в усамітненні і прочитати всю Біблію розумно. Тільки за це, крім інших добрих справ, Господь не залишить людину Своєю милістю, але сповнить її дару розуміння.

- Для збереження миру душевного також всіляко повинно уникати осудження інших. Неосудженням та мовчанням зберігається спокій душевний: коли у такому устрої буває людина, то отримує Божественні одкровення.

- Всіма засобами треба намагатися, щоб зберегти мир душевний і не обурюватися зневагою від інших; для цього треба всіляко намагатися стримувати гнів і завдяки увазі розум і серце берегти від непристойних рухів. Така вправа може дати людському серцю тишу і зробити його обителлю для Самого Бога. Щоб зберегти мир душевний, треба віддаляти себе від смутку і намагатися мати дух радісний, а не сумний.

- Коли людина намагається мати в собі серце смиренне і думку не обурену, але мирну, тоді всі підступи ворожі бувають бездіяльні, адже де мир помислів, там перебуває Сам Господь Бог.

- Покаяння у гріху, між іншим, полягає в тому, щоб не робити його знову. Як до будь-якої хвороби є ліки, так і будь-якому гріху є покаяння. Отже, безсумнівно приступай до покаяння, і воно буде просити за тебе перед Богом.

- Тіло є раб душі, душа – цариця, а тому це є милосердя Боже, коли тіло виснажується хворобами; адже від цього слабіють пристрасті, і людина приходить в себе; і сама хвороба тілесна виникає часом від пристрастей. Хто переносить хворобу з терпінням і вдячністю, тому зараховується вона замість подвигу або навіть більше.



Поділитись


















otta Da Vinci