block




Проповідь на День Пресвятої Тройці


«В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа»
Ось цими словами, брати і сестри, кожен християнин розпочинає свою розмову з Богом, тобто молиться рано, вдень та ввечері. Цими словами ми, як практикуючі християни, розпочинаємо кожну нашу справу, довіряючи свою працю на волю Божу. Кожен священик цими словами розпочинає свою духовну науку, проповіді на різноманітні євангельські теми. А сьогодні, в День Свята Пресвятої Тройці, ці слова стають для нас основою наших розважань про Тайну Пресвятої Тройці. Вже саме слово «тайна» говорить про те, що в тому є щось приховане від людини. Але, якщо людина повірить в якусь приховану від неї Божою премудрістю, тайну тоді вона матиме значно більше заслуг перед Богом, аніж тоді, коли вона може переконатися в чомусь сама, своїми властивостями. Чому так? А тому, що в другому випадку віри, як такої, не потрібно, досить побачити, доторкнутися, посмакувати і все зрозуміло. Але за що тоді людину нагороджувати?
Коли Воскрес Христос і явився жінкам-мироносицям, а також своїм апостолам, то вони понесли цю радість до кожного, сказали про це своєму й товаришеві Апостолу Фомі, який був відсутній. Чи повірив Фома своїм друзям? Ні! Він віддав перевагу своїм тілесним переконанням, а не вірі, і став вимагати для цього: «Якщо не побачу на руках Його знаків від цвяхів і не вложу пальці свої в рани від цвяхів, і не покладу руку свою в ребра Його, - не повірю» (Ін. 20 - 25). Побачив він Воскреслого Христа, торкнувся він ран святих – повірив, але чи був він нагороджений від Господа за таку віру? Ні! Це ми з вами, дорогі у Христі, і такі як ми, що не бачили, а повірили - щасливі, за те ми маємо більшу нагороду, як святий очевидець ап. Фома, бо так сказав Сам Господь Ісус Христос: «Тому ввірував ти Фомо, що побачив Мене, але щасливі ті, що не бачили , а повірили» (Ін. 20 - 29).
Дорогі брати і сестри, проповідую таку чесноту, як «віра» в День Пресвятої Тройці, тому що сьогодні, розважаючи над Тайною Пресвятої Тройці, щоб щось зрозуміти, нам ніяк не обійтися без діяльної віри.
У наших науках і розважаннях ми неодноразово говорили про існування Бога, про Його пречудні властивості, а сьогодні, в День Свята Отця і Сина , і Святого Духа, запитуємо, а скільки, властиво, є Богів?
Боже Об’явлення, весь сотворений світ, а також наш християнський розум вчить нас, що є тільки один Бог. В старозавітного пророка Ісайї читаємо: «Я є Господь і ніхто більше. Крім мене немає Бога» (45. 5). У П’ятій книзі Мойсея (6.4) теж читаємо: «Слухай Ізраїлю, наш Господь Бог є єдиний - Господом». Коли на горі Синай почувся голос Бога до Мойсея, то на початку було сказано: «Я є Господь Бог твій, не будеш мати інших богів крім Мене»( 2 Мойс. 20. 2-3). Божественний наш Спаситель Ісус Христос завжди говорить тільки про одного Бога: «Є мій Отець, що Мене славить, про котрого ви говорите, що Він Ваш Бог» (Ін. 8.54). А також апостол Павло у своєму посланні до Коринф’ян каже: «Для нас один є Бог Отець, від Котрого все» (1Кор. 8.6). І навіть наш розум може практично зорієнтуватися в цьому. Щоб у господарстві був лад і порядок, повинен бути один господар. А Господь є управителем і господарем усього світу, найвища і єдина влада. Тому Святий Тертуліан каже: «Якщо немає одного Бога, то взагалі немає Бога». Такі розумні висновки привели до істини таких освічених поган, як Сократ і Арістотель, які кожен у своїх творах засвідчували, що є лише один Бог. А якщо всякі інші поганські народи шанували більше богів, а нажаль і нині шанують, то тому вони і нині залишаються поганами, що їх блуд зіпсував серця своїми чуттєвими пороками, бо творили собі божків на своє уподобання: «Вони заміняли славу нетлінного Бога на подобу образу тлінної людини і… звірят» (Рим. 1. 23).У символі віри читаємо: «Вірую в одного Бога Отця… і Сина… і Святого Духа». В одному праведному Бозі є три особи Божі - Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий. А спосіб їх божественного буття називається тайною Пресвятої Тройці.
Проповідь на День Пресвятої Тройці
Наука про Пресвяту Тройцю є основною правдою нашої святої християнської віри, її завершенням, славою та переконанням супроти поганського, єврейського, магометанського і всіх інших понять про Бога. Наука про Пресвяту Тройцю докладно подана в Божому Об’явленні через Ісуса Христа, як ніяка інша християнська правда. І крім того , вона ще є найбільшою тайною, яка служить основою всіх інших тайн, тайна, яку найшвидший розум не в силі зрозуміти. І все ж, хоч вона є понад людський розум, але не є тайною проти людського розуму. І в цьому власне ще й полягає доказ її божественної правди, а саме, що вона походить від Бога, а не від людина, не від людського розуму, бо людина нічого не може видумати такого, чого сама не розуміє.
Отже свої слова підтвердимо незаперечними доказами, якими є Святе Писання. У Старому Заповіті читаємо: при створенні людини сказав Бог: «Сотворимо людину за образом та подобою Нашою» (1 Мойс. 1. 26). «Сотворимо» це сказано в множині. А з ким радився Бог коли людини ще не було створено? Це була нарада Пресвятої Тройці – Отця, Сина і Святого Духа. В тій самій книзі читаємо, як Авраам сидів під дубом Мамре, ховався від спеки, а коли підніс очі – побачив трьох мужів, які стали перед ним і звернувся до них: «Господи коли я знайшов ласку в Тебе, то не минай слуги свого» (1 Мойс. 18. 8). Тут очевидно, що Пресвята Тройця навідала патріарха, а він звертається до них в однині. Святий пророк Ісайя тричі кличе до одного Бога: «Свят. Свят, Свят є Бог» (6.3).
Те, що в Старому Заповіті було так утаємничено сказано про Пересвяту Тройцю, у Новому вже досить докладно об’явлено. Архангел Гавриїл, коли зявився Марії в Назареті в час Благовіщення, то вже досить явно обявив їй діяння над Нею всіх трьох Осіб Пресвятої Тройці: «Дух Святий зійде на Тебе, і Сила Всевишнього отінить Тебе, для того і Святе, що народиться в Тебе, Сином Божим назветься» (Лк. 1. 35). А сам Ісус Христос посилає апостолів з проповіддю, щоб навчили всіх про Пресвяту Тройцю, бо велить хрестити всіх в імя Отця і Сина, і Святого Духа. (Мф. 28. 19).
Святкуючи сьогодні день Святої Тройці, ми маємо повне моральне і практичне право повернутися в спогадах до таких великих свят, як Богоявлення та Преображення бо і там явно з’явилася Пресвята Тройця. В першому випадку, коли Бог Син стояв у Йордані, приймаючи хрещення від слуги, то Дух Святий у виді голуба сходив над ним, а з відкритих небес чувся голос Отця Небесного. У другому випадку Бог Син стояв на горі Фавор в присутності земних і небесних свідків, ясна хмара обнімала Сина Божого - це була дія Святого Духа і голос Отця Небесного чувся з небес: «Це Син мій улюблений, що я Його вподобав. Його слухайте» (Мф. 17. 5).
Про те, що наша Церква завжди однодумно навчала про Пресвяту Тройцю засвідчують всі Святі Отці, починаючи від найдавніших. Таким був апостольський ученик першого століття св. Ігнатій, св. Юстин з другого століття та всі святі мученики перших та послідуючих віків християнства не якось інакше, а з іменем Пресвятої Тройці на устах ішли на муки і вірну смерть. Яка це сильна віра і свята проповідь про Святу Трійцю.
Три Божі особи - це не форма якоїсь сили, яку ми називаємо Богом, але це три особи, кожна з яких має повну Божу природу, і котрим, кожній зокрема, належиться свої імена, Божі діла, і Боже почитання. Бог Отець є від віків, Сам від Себе. Бог Син від віків народжується від Отця, і в часі зійшов на землю з неба, де разом з Отцем мав ту саму славу «ще заки був світ» (Ін. 17. 5). Чому і міг Ісус сказати до жидів: «Перш ніж Авраам був, Я є» (Ін. 8. 58). А Дух Святий предвічно сходить від Отця. Таким чином, Отець є Богом, Син є Богом і Дух Святий є Богом, це є триєдиний Бог в трьох особах і кожна із них має Свою Божу природу і Свої Божі властивості.
Вже з перших століть, деякі християни впадали в найглибші блуди, коли бажали своїм обмеженим розумом пізнати тайну Пресвятої Тройці. Вони доходили в своїх блудах до Того, що в кінці стали взагалі заперечувати догмат Пресвятої Тройці. Такими були Феодот Візантійський, Павло Самосатський, Македоній та інші.
Дорогі брати і сестри, нам сьогодні відома розповідь про хлопчика, який сидів на березі моря і долоньками своїми черпав воду з моря у ямку, яку зробив у піску. Коли на це місце прийшов св. Августин, і, спостерігаючи якийсь час за рухами хлопчика, нарешті став пояснювати дитині, що це зробити неможливо. На це дитина відповіла старцю: «Так, як це не є можливе, тим більше неможливим є те, про що ти постійно думаєш», і зникло хлоп’я. І тут зрозумів Августин, що так Господь бажав втихомирити бажання старця – пізнати тайну Пресвятої Тройці.
Наш розум інколи докучає нам, в нього так багато запитань до нас на тему релігії, віри і Бога. Але коли ми матимемо віру, то навіть така найбільша тайна, як Тайна Пресвятої Тройці не стане для нас проблемою.
Приклад. Послухаймо, як доступно показано нам поєднання трьох властивостей нероздільно, незмінно і всіх окремо в одному.Бачимо сонце, це не що інше, як фізичне тіло; по-друге сонце випромінює світло; по-третє від сонця іде тепло. Всі три властивості сонця творять одне нероздільне сонце. Всі разом і в той же час всі окремо. Це і є в якійсь мірі прообраз Пресвятої Тройці. А решта зробить для нас наша віра про яку ми говорили на початку наших розважань і як бачимо, без віри не можна було нам обійтися і сьогодні, і завжди.
Дорогі мої! Нехай нас завжди заохочують до такої віри слова Ісуса Христа, які ми теж вже чули на початку наших розважань:
«Щасливі ті хто не бачив, а вірить».
Амінь.
митр. прот. Михайло Коржинський



Поділитись


















otta Da Vinci