block




Проповідь в день вшанування пам’яті Святого Преподобного Сави Освяченого


В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

18 грудня Свята Церква вшановує пам'ять Святого Преподобного Сави Освяченого. Проповідь в день вшанування пам’яті Святого Преподобного Сави Освяченого Святий народився 439 року в Каппадокії, у благочестивій християнській сім’ї.

Батько його був воїном, і коли Саві було 5 років, залишив сина під опіку дядька Ермеса та його дружина знущалась над хлопчиком. Коли йому виповнилось 8 років, палаючи бажанням послужити Господу, пішов до монастиря, де під наглядом монахів, навчався писати, читати, а найбільше – послуху та покори.

Пробувши в монастирі 10 років та прийнявши чернечий постриг, Сава одержав благословення ігумена піти до Єрусалима, щоб поклонитись святим місцям.

Після паломництва, він пішов до обителі Преподобного Євфимія і хотів там залишитись, але настоятель монастиря, з огляду на молодий вік Сави, відіслав його до монастиря, де ігуменом був його ученик Феоктист. В цьому монастирі він виконував різні роботи, проявляючи свій послух і терпіння.

Одного разу ігумен послав його ще з одним ченцем до Александрії, де Сава зустрів своїх рідних, які вмовляли його, щоб він покинув чернече життя, одружився та пішов до війська, як і його батько, та Святий категорично відмовився.

У 30 років він отримує благословення від Євфимія подвизатись у затворі, залишаючи печеру лише в суботу для участі в богослужіннях та пізніше зовсім не полишає затвору протягом п’яти років. Преподобний Євфимій називав його молодим старцем і виховував у чернечих чеснотах.

Після смерті Євфимія, Сава покинув обитель та пішов до потоку Кедрон, де перебував в усамітненні 5 років. Та коли слава про його чесноти розповсюдилась, до нього почали приходити ті, хто бажав стати його учнями й Преподобний заснував для них монастир та побудував Храм.

У церкві служилась Божественна Літургія тільки тоді, коли приходив священик. Сава задля великого смирення і не думав бути рукопокладеним в священики та коли монахів збільшилось до 150, вони почали нарікати, що в них немає священика. Тоді Патріарх Єрусалимський рукоположив Преподобного Саву на священика й від тоді його називають Савою Освяченим.

Багато чудес було явлено по молитвах Святого: посеред Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, відбувалися зцілення хворих і біснуватих. Преподобний ніколи не куштував яблук, а одного разу, в юності, йому дуже захотілось з’їсти яблуко, але згадавши що ще не настав час їжі та що саме через цей плід спокусились перші люди, Преподобний викинув його. У пам’ять про це ченці Лаври і зараз не їдять яблук.

Преподобний Сава є автором першого уставу церковних Богослужінь, який був прийнятий усіма Палестинськими монастирями і називається «Єрусалимським».

Господь об’явив Саві час його смерті і тому Преподобний пішов ще раз до Єрусалима, щоб помолитись на святих місцях. Перед смертю він зібрав монахів, благословив їх та призначив ігуменом Мілета з Вирита. Спочив Преподобний Сава 18 грудня 532 року у віці 94 років.

Одного разу, дорогі браття і сестри, по молитвах Преподобного Сави забило джерело та пролився рясний дощ, то ж просімо його святих молитов, щоб у наших серцях забило джерело любові до Господа та ближніх, щоб милість Господня завжди проливала рясним дощем його невичерпної ласки на вірних і люблячих Його. Амінь.


прот. Дмитро Петльоха



Поділитись


















otta Da Vinci