block




Проповідь на День шанування Вишгородської ікона Божої Матері


На Русі здавна поширене шанування святих ікон Богоматері. Як ми знаємо з історії, наш народ щиро і велично шанує Пресвяту Богородицю. В Україні є багато ікон на Її честь. Серед них є Вишгородська ікона Божої Матері.
Проповідь на День шанування Вишгородської ікона Божої Матері
Згідно історії після Хрещення Русі всі речі, які потрібні для богослужіння були привезені з Константинополя. Так само до нас потрапила ця святиня — образ Пресвятої Богородиці. Цю святиню ще називають іконою Ніжності, Дитя Ісус лівою ручкою обнімає Свою Матір і міцно притискається до її щоки. Вона була написана у Константинопольському монастирі Студіон, невдовзі після приходу до влади першого імператора династії Комнінів — Олексія Комніна (1081 р.). Важається, що саме на початку ХІІ століття ікона Богоматері передана до Києва. Іменується Вишгородською тому, що спочатку знаходилася в Храмі міста Вишгород. Згідно з переданням, Київський князь Юрій Долгорукий помістив її у в цьому місті, спорудивши для неї Храм.
Далі розгортається сумна, для нашого народу, сторінка історії. Коли князь Суздальский Андрій Боголюбський напав на Київ і зруйнував його, тоді він викрав цю ікону і розмістив її у Володимирі на Клязьмі, там вона й була перейменована на Володимирську. На даний час вона знаходиться в Кремлі.
Часто доводиться нам чути докори від інших християнських спільнот, про те, що ми, православні християни, займаємося ідолопоклонством, створюємо собі кумира, і так дальше. Приводячи для цього цитати з Священного Писання.
Походження святих ікон спостерігаємо ще з часів Старого Заповіту. Свідчення цьому є у Священному Писанні: «І зроби із золота двох херувимів: карбованої роботи, зроби їх на обох кінцях кришки» (Вихід 25:18). А щодо шанування святих ікон, то кожен православний християнин вірує і визнає, що Єдиний Бог в Тройці славимий, і ніякої слави чи поклоніння чужому богу-ідолу він не признає, тому нерозумно звинувачувати в ідолопоклонстві за поклоніння Єдиному Богу через священні зображення. Якщо б людина складалася із одного духа, то вона не мала б потреби поклонятися Богу через видимі предмети. Але так як вона має ще й тіло,то для збудження молитовного настрою необхідні видимі предмети, які через тіло впливають на душу. Поклоняючись тілом перед іконою, чи іншим священним зображенням, православний християнин думкою підноситься до Першообразу. Про це сказано в Догматі про Іконошанування, святими отцями сьомого Вселенського собору, 787 року в Константинополі: «Тому що шанування, яке образу ми віддаємо, до первообразу переходить, і хто іконі поклоняється, поклоняється істоті, яка зображена на ній». Крім того, як оповідає нам Святе Передання, Сам Ісус Христос власний Свій Нерукотворний Образ відправив Едеському царю Авгарю Ухомо, про це свідчать історики Євсевій Єпископ Кесарійський, Євагрій Схоластик, Никифор Калліст. На даний час ця ікона знаходиться в Римі. А ще, святий апостол і євангелист Лука, будучи іконописцем, просив Богоматір дозволити йому написати Її ікону на молитовну пам’ять, і Вона дала на це Своє благословення.
На жаль бувають і інші випадки, коли приходить до Храму людина і говорить, що їй потрібна ікона «Неіспиваєма Чаша», бо у неї, цієї людини, хтось з родичів, чи близьких хворіє п’янством. І коли відповідаєш, що не обов’язково, саме перед цим, образом підносити свої молитви. Що потрібно звертатися не до ікони, а до того, хто на ній зображений, що мова тут йде про прохання до Богородиці, а не до ікони. Буває так, що люди нехтують такою порадою і замість того, щоб помолитися в храмі ідуть на пошуки задоволення свого бажання. Таке ставлення до ікон веде до порушення другої заповіді Божої. З історії нам відомо, що саме через давання надмірного значення іконам, і виникла єресь іконоборства. Коли допустилися до того, що до Святих Таїн Тіла і Крови, Господа нашого Ісуса Христа, додавали частинки ікон.
Деякі християнські спільноти не сповідують Пречисту Діву Марію Богородицею. У 431 році було засуджено, Третім Вселенським Собором, єресь Несторія. Він вчив, що Діва Марія народила не Боголюдину, а просту людину, тому слід Її називати Христородицею. Про шанування Діви Марії Богородицею Священне Писання свідчить: «І звідки це мені, що Матір Господа мого прийшла до мене» (Луки 1:43). І ще: «Бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо від нині ублажатимуть Мене всі роди» (Луки 1:48).
Для тих, хто має сумніви щодо молитовного звертання до Богородиці словами: «Пресвята Богородице спаси нас», і щодо заступництва Її перед Богом Церква Христова пояснює так, апостол Павло не був Спасителем, але говорив про себе так: «для всіх я зробився всім, щоб спасти по крайній мірі деяких» (1 Кор.9:22); і Тимофію він писав: «Вникай в себе і у вчення… бо, так чинячи, і себе спасеш і тих, хто слухає тебе»(1 Тим. 4:16).
Якщо апостоли могли спасати інших, тобто допомагати їх спасінню, то чи не тим більше може це зробити Матір Божа? Тому й то, ми взиваймо до Неї: «Пресвятая Богородице спаси нас!»
митр. прот. Богдан Мороз



Поділитись


















otta Da Vinci