block




Проповідь у Великий Четвер


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

"Тоді зібралися первосвященики
і книжники і старійшини народу
у дворі первосвященика Каяфи
і радилися..." (Мф. 26, 3)

Дорогі браття і сестри, в тому, щоб збиратися і радитися, нічого немає поганого. Сам Господь наш Ісус Христос не раз збирався зі своїми учнями і неодноразово збирав навколо себе багато людей. Часто й самі апостоли збиралися і радилися. Та й сам Господь заповідав збиратися заради Нього: "бо де двоє чи троє зібралися в ім’я Моє, там Я серед них". (Мф. 18, 20)
Проповідь у Великий Четвер


Як свідчить сьогоднішнє Євангеліє, причиною зібрання і ради первосвящеників, книжників і старійшин єврейського народу був Ісус Христос, який за три роки служіння цьому народу, зробив дуже багато добра. А тому на цьому зібранні, цим законовчителям і вождям Божого народу, потрібно було домовитися як найкраще прославити Його за те Божественне вчення, яке Син Божий приніс від Свого Небесного Отця. Домовитися, як найкраще подякувати за тих калік, сліпих, глухих, котрих Господь зцілив, за тих біснуватих, котрих Ісус звільнив від диявольської неволі, за тих померлих, котрих Спаситель вирвав із рук смерті.

Та, на превеликий жаль, нічого подібного ми не бачимо та не чуємо. Це зібрання зібралося проти Христа. Зібрання не пастирів, які радяться, щоб зібрати овець в огорожу, а скоріше - зібрання лютих вовків, які вирішили вразити пастиря і розігнати його паству. Та що там вовки, вони гірші за лютих левів. Коли Пророка Даниїла вкинули в яму з голодними левами, вони позатуляли пащі свої і полягали біля ніг Святого. При цьому вони ніколи не чули його науки, не бачили ніяких чудес, приймаючи його за просту людину. А ці, скільки почули, скільки побачили знамень, і в той же час зібралися: " і радилися, щоб узяти Ісуса підступом і вбити" (Мф. 26, 4).

Яка ж причина такого відношення законовчителів народу до Спасителя? Таких причин вони назвали кілька: порушував суботу, зробив Себе Сином Божим та розбещував народ. Проте, не ці причини були основними, це було прикриттям. Справжня причина – це заздрість, яка опанувала ними через те, що ім’я Христа стало відоме по всій палестинській землі й народу хотілось послухати Спасителя і зцілитися від Нього від недуг своїх" (Лк. 5:15).

"Бо Він учив їх, як Той що має владу, а не як книжники" (Мк. 1:22);
"Цей чоловік багато чудес творить. Якщо залишимо Його так, то всі увірують у нього" (Ін. 11:47-48)

Ось що тривожило старійшин іудейських, не давало їм спокою, заставило збиратися і вирішувати подальшу долю Спасителя світу. І не знайшли іншого вирішення, як тільки схопити Христа і вбити.

Заздрість є страшним ворогом, який недаремно називають матір’ю всіх інших гріхів. На кого заздрість нападає - того дуже страшно мучить, а ким оволодіває, того нищить. Це вона скинула з неба Денницю, вигнала Адама з раю, породила смерть, пролила першу кров на землі. Це вона колись спонукала синів Патріарха Якова продати в єгипетську неволю свого брата Йосифа, напоумила фараона вбивати єврейських немовлят чоловічої статі, підбурювала царя Саула проти Давида. Це заздрість повбивала пророків, а тепер, оволодівши первосвящениками, книжниками і старійшинами народу Божого, зробила їх христовбивцями.

Тому, переживаючи всі ці події, розуміймо, яким великим злом є заздрість, намагаймося з нею боротися та викорінюймо її зі свого життя покаянням. І звільнившись від цього страшного гріха, будемо безперестанно прославляти Господа нашого Ісуса Христа разом з Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь.

митр. прот. Михайло Гуменяк



Поділитись


















otta Da Vinci