block




Проповідь на Неділю 15-ту після П’ятидесятниці


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Ми повині любити Бога, тому що він перший полюбив нас. ГосподьПроповідь на Неділю 15-ту після П’ятидесятниці вимагає від нас любові і має на це повне право. Він Творець неба та землі та є Володарем всього видимого і невидимого. Кожне творіння, яке вийшло з рук Божих, отримало закон, який називаємо природнім. Цей закон не є написаний на кам'яних таблиця, але вкладений у саму природу творінь.

Погляньмо на небо і побачимо як кожна зоря і планета йде встановленим шляхом. Погляньмо на землю і побачимо, як кожна рослина і тварина живе і діє згідно з даною природою. А людині, яка обдарована розумом і вільною волею, Господь дав совість, яку не вдається цілком заглушити.

Історія людства свідчить, як часто людина, а той всі народи, віддалялись від Божого закону. Тому ще у Старому Завіті Бог через Мойсея дав людству десять заповідей, що були написані на двох кам’яних таблицях. Бо заповіді Божі – це дороговказ, що вказує людині правдиву дорогу, яка провадить до Царства Божого та життя вічного.

У Новому Завіті Бог не скасував десять заповідей, а тільки доповнив і вдосконалив як сам сказав: “Не думайте, що я прийшов зламати закон чи пророків; Я прийшов їх не усунути, а доповнити. Істинно кажу вам, доки перейде небо і земля, ні одна йота, ні одна риска із закону не перейде, доки все не здійсниться. Хто порушить одну з цих заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Царстві Небесному.А хто виконає ііх і навчить,той буде великим у Царстві Небесному.” (Мт. 5, 7-12).

Якщо зробити порівняння і висновок із сьогоднішньої Євангелії, то можна побачити, що й сьогодні багато людей приходить до Христа із підлесливими словами, запитуючи його поради, немов фарисеї, але їхні серця далеко від правди і Бога. Ненависть і закам’янілість сьогоднішніх людей переходять всякі межі. Напрошується висновок: якщо у сучасному часі з’явився б Спаситель на землі, то невідомо чи люди водили б Його на якийсь суд, чи можливо розп’яли б без суду.

Ми бачимо, що сьогодні людина людині стає звіром. Один пожирає іншого заздрістю і ненавистю. Людство стало над межею вічної прірви й думає, що сьогодні Дух Христової Євангелії і дух світу – це так, як вогонь і вода, тому що життя, яке будується на засадах Євангелії і Божих Заповідей проникнуте покорою і любов’ю,а життя, яке побудоване на засадах світу цього – це ненависть і гордість.

У наші дні, на жаль, проживає багато людей так, немовби Бога не існує. Вони глухі на заклики Святої Церкви. Ці бідні незрячі душі колись гірко пожаліють. Будьмо, дорогі браття й сестри, впевнені, що прийде час, коли й найбільші грішники впадуть знесилені під Хрестом Розп'ятого і закличуть разом із безбожним імператором Юліаном: »Христе! Ти переміг світ!» Бо минають віки, а Христос учора, сьогодні і повіки Той самий! Амінь.

прот. Михайло Човган



Поділитись


















otta Da Vinci