block




Проповідь на Неділю 32-гу після П’ятидесятниці


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!


«І нехай прийде на мене милість Твоя,
Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм»
(Пс. 118:41)

Кожного ранку мільйони людей заглядають до часописів і шукають за гороскопами, щоб довідатися про те, чи день буде щасливим. Замість того, щоб витрачати час на наївне ворожіння, віруючі християни повинні заглядати до Святого Письма, щоб задовільнити усі душевні потреби. «Бог є світло, і немає в Ньому ніякої темряви» (1 Ів. 1, 5).
Проповідь на Неділю 32-гу після П’ятидесятниці

Ісус Христос переходив одного разу через місто Єрихон, а з Ним багато народу, що слухали Його науки, шукали поради та оздоровлення для душі й тіла. В тому ж місті Єрихоні жив багач Закхей. Він не зовсім чесним способом придбав великі маєтки й на ньому побудував своє щастя та з цього приводу був дуже задоволеним та гордим. «Бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам». (1Тим. 6:10).

Почувши що прийшов до міста Христос, Який навчав людей: «настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся…» (Мк. 1:15). І кличе всіх до любові, та вказує на непевність земних благ. «Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі,… Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Мф. 6:19-21). Задумався Закхей та пригадав собі, що ціле життя дбав про маєтки, всю надію покладав на багатство, а тут виходить, що все це нічого не варте.

Перед його очима промайнула людська кривда, скривджені сироти, вдови, слуги. Вийшов зажурений Закхей зі свого дому, щоб бодай поглянути на Цього Великого Святого, але так як він був дуже малий на зріст, щоб краще бачити, виліз на придорожнє дерево. Лячно стало Закхеєві. Він відчув себе нікчемним грішним і щирий жаль та каяття оволоділи ним.

Як бачимо, Закхей мав велике бажання побачити Христа, і хоч був малого росту, подолав свій природній ріст величчю свого бажання. Він є також прикладом покаяння. Завдяки своїм зусиллям він привернув на себе увагу Спасителя. «Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі» (Лк. 19:5). Він швидко спустився із дерева і побіг наперед, щоб належно приготувати свій дім до прийняття надзвичайного Гостя. Коли Господь прийшов до нього, він радісно зустрів Його. Було чого радіти, бо ця зустріч із Христом зробила повну переміну у душі митаря.

Святе Євангеліє не говорить нам, про що розмовляв Закхей зі своїм Божественним гостем, про це найкраще говорить результат: «Господи половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо» (Лк. 19:8). Чи думав коли-небудь Закхей, що Ісус Христос так вплине на його спосіб життя, перемінить його серце, із жорстокого зробить милосердного, із ненависного людям митаря – послідовника Христа.
Як бачимо, звершилося велике чудо не лише на ньому одному, але й на всьому його домі, бо Христос сказав: «нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів. Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло» (Лк. 19:10).

Ось справжня мета приходу Спасителя на землю, щоб відшукати заблудного, відкрити йому очі і дати можливість пізнати любо Божу. Бог заходить у доми митарів та грішників, сідає до столу із фарисеями. Він дозволив великій грішниці Марії Магдалині намастити миром Його ноги, розмовляв із самарянкою, став в обороні грішної жінки яку хотіли закидати камінням. «Не здорові потребують лікаря, а недужі… Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння» (Мф. 9:12-13).

Господь не один раз приходить під дерево життя. Подібно як до Закхея, Він не раз стукає у двері нашого серця, закликає нас до покаяння і навернення. Господь готовий простити нам гріхи і увійти з нами у найтісніший зв'язок, лише не будьмо байдужими до свого власного спасіння.

Приклад Закхея є наукою для всіх грішників. Бог шукає нашого спасіння, щоб кожний добре подумав в якому стані перебуває його душа.

Тож піднесімо сьогодні свої щирі молитви, благаючи Господа перемінити наше грішне життя, і щоб Його ласка доторкалася і до нашої душі. Просімо щоб Господь простив нам наші гріхи, подав нам душевний спокій та відкрив нам двері до вічного життя. Амінь.

митр. прот. Володимир Стадник



Поділитись


















otta Da Vinci