block




Проповідь на свято Вознесіння Господнього


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Євангельська розповідь сьогоднішнього свята показуєПроповідь на свято Вознесіння Господнього нам нову реальність, яка розпочинається із події Вознесіння Господнього. Ісус Христос, як пише Святий Євангелист Марк, після розмови з учнями вознісся на небо та сів по правиці Отця.

На побутовому рівні наше розуміння неба є таким, як і в час Ісуса Христа. Ми уявляємо собі, що небо – це пустий простір, в якому мешкає Бог Найвища Істота, наділена розумом, волею, всемогутністю, Бог, який все створив і всім управляє.

Але відколи Спаситель вознісся на небо, відбувся значний поступ людства, і воно прокладає собі дорогу космічними кораблями в цьому просторі. І набагато важчим завданням повстає проблема пояснення слів «вознісся на небо». Що значить «небо»? Ісус Христос вознісся на небо і сів по правиці Отця. Очевидно, що Він увійшов не в якесь місце, а в зовсім інший вимір. Справді, ми часто уявляємо собі, що зверху – небо, всередині – земля, в внизу – пекло. Але ці реальності зовсім інші. Христос возноситься не над землею, але щоб сісти по правиці Отця. Бути поруч із Богом – це і є небо.

Отож, власне, із сьогоднішньої події, із сьогоднішнього свята, починається нова ера для людства. Воно таким чином уже є спасенне, тобто людська природа є спасенною. Христос, як Голова Церкви стає по правиці Бога Отця, щоб нас туди взяти з Собою.
І ми, як той організм Тіла Христового, маємо піти до неба, бути там, де Він, бути по правицю Бога, як говорить Христос: «Щоб і ви були там, де я» (Ів. 14, 3) Він хоче розділити з нами Своє щастя, Свою радість і повноту буття. І ми призначенні для цього й сьогодні, роздумуючи про вознесіння Господа, ми не тужимо і не сумуємо.

Коли Апостоли дивилися пильно на небо, як Ісус відходив у небесні висоти, два ангели стали біля них у білій одежі і сказали: «Мужі галілейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячи на небо»(Ді. 1, 11).

Так, Він вознісся, але чи покинув землю? Очевидно, що ні. Святий Августин стверджує, що так, як колись Христос зійшов з неба на землю, але не покинув неба, так само і тепер – Він вознісся на небо, але не покинув землю.

Через шість років після розп’яття Він з’явився Савлу. Той був переслідувачем Церкви Христової та йшов у Дамаск із сотнею війська. Почувши що в Дамаску є велика спільнота християн, Савл бажав їх знищити та розкидати. Але по дорозі раптом світло спало на нього і він «почув голос, що говорив до нього: « Савле, Савле! Чого ти мене гониш?» - « Хто ти, Господи?» А той: « Я - Ісус, його ти переслідуєш»(Ді. 9, 4-5).

Савл переслідував християн, а Христос каже, що переслідує його. Отож, Він є присутній тут, на землі, присутній серед нас. Він також присутній в Пресвятій Євхаристії, є присутній у наших душах. Говорить Христос: «Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде, Якщо є відійду. – пришлю його до вас» (Ів. 16, 7).

Сьогодні, ми бачимо, що Ісус, вознісшись на небо, не покидає землі. Він піклується і турбується про свою Церкву, хоче обдарувати її ласками і дарами Святого Духа. У святі Вознесіння Христового і ми повинні перебувати в радості, бо Господь приготовив нам місце, щоби ми були взяті туди, де перебуває Він у славі Отця. В цьому наша надія, в цьому наша радість, тому що будемо там, де і Він, Наш Спаситель. Амінь.

прот. Василь Калин



Поділитись


















otta Da Vinci