block




Проповідь в день Благовiщення Пресвятої Богородиці


В сьогоднішній святковий день ми святкуємо величне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Бо коли приходить весна, природа оживає, пробуджується зі сну до життя. Все навколо наповнюється світлом, красою, радістю пташиного співу. Серед цієї краси природи до нас приходить духовна радість, вістка про близький прихід Месії.
Проповідь в день Благовiщення Пресвятої Богородиці
Саме в цей день, понад 2000 тисячі років тому, Божий посланець Архангел Гавриїл приніс Діві Марії з Назарету вістку, що вона за Божою волею стане матір’ю Божого Сина, Спасителя світу.
У проповіді на Благовіщення, яку приписують святому Йоанові Злотоустому, читаємо: “Гавриїл був посланий до Діви, щоб нечисть жіночої статі замінити на честь. Гавриїл був посланий до Діви зарученої Йосифові, але береженої для Сина. Був посланий безтілесний слуга до чистої Діви. Був посланий свобідний від гріха до вийнятої з-під тління. Був посланий світильник, щоб указати на Сонце правди. Був посланий ранок, що біжить перед світлом дня. Був посланий Гавриїл, указуючи на Того, Хто находиться у ніздрях Отця і в обіймах Матері. Був посланий Гавриїл, звістуючи Того, Хто находиться на троні і в вертепі.”
Якою ж силою володіла юна Вседіва? За що удостоїлась такої честі? Відповідь очевидна: силою простоти і чистоти. І не випадково на царських дверях православних храмів зображується саме вона, Пречиста Діва, в ту мить, як до неї звертається архангел Гавриїл. Ми ж, вдивляючись у ще зачинені царські двері, маємо уявляти їх як двері власного спасіння. Спасіння, що його відкриває перед нами покора Божому слову. І відчуття Божого слова як єдиної певної настанови для себе на все життя.
Вдивляючись в образи на царських дверях, ми маємо засвоїти для себе урок, який дає нам відтворений євангелістом Лукою діалог: “Ось я, раба Господня. Нехай станеться мені за твоїм словом” – це єдині слова, які промовляє вона у відповідь на гімн прославлення, виголошений архангелом. Навчаймося в неї. Навчаймося відповідати покорою на приємні для нашого самолюбства слова. Навчаймося зберігати скромність, навіть коли нас намагаються нищити й прославити. Навчаймося митаревої покори, яку Господь дав нам за взірець: не рватись на перше місце, не старатись бути на видноті, а у скромності свого становища творити молитву до Бога. І пам’ятати, що Господь Своєю присутністю завжди є у нашому серці. Тож нехай мова нашого серця завжди буде ясною та прозорою, такою самою, якою промовляє до нас сьогодні через Євангеліє від Луки Пречиста Діва: “Ось я, раба Гоподня. Нехай станеться мені за твоїм словом.”
Отож у цей день, коли вибір Пресвятої Богородиці, її “так” стало спасінням для всього роду людського, намагаймося і ми у своєму щоденному житті сказати “так” Божій волі - і цим своїм вчинком зможемо освятити себе та навколишній світ.
А перед своїми духовними очима завжди маймо образ Христа Спасителя, нашого Божественного Вчителя, що навчив нас правдивого смирення, того смирення за яке Пречиста Діва Марія сподобилась нині благої і радісної вістки від Архангела. Звертаймось зі щирими молитвами до Богородиці, щоб оберігала нас від гріха гордині та щоб допомагала і нам бути покірними у всьому волі Божій. “Пресвятая Богородице, спаси нас!” Амінь.

ієрей Василь Юрчук



Поділитись


















otta Da Vinci