block




Проповідь в день вшанування пам'яті Апостола і Євангелиста Матфея


Дорогі браття і сестри, Господь наш Ісус Христос, який знає всі потаємні куточки душі людської, обрав до написання першої книги Євангелія колишнього збирача податківПроповідь в день вшанування пам'яті Апостола і Євангелиста Матфея- Апостола Матфея, на сторінках якого є такі слова Христа, звернені до учнів від фарисеїв та іродіан: «Тоді говорить їм: отже віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові» (Мф. 22:21).

Таким чином, колишній збирач податків, а в подальшому учень Ісуса Христа, Апостол і Євангелист Матфей, якого називали Левієм, відданий послідовник Сина Божого може слугувати взірцем достойного податківця й митника для сучасних службовців цієї сфери.

Апостол Матфей жив, збираючи податки та мито, у Галілейському місті Капернаумі. Його службова ятка, тобто тимчасова легка будівля, накрита очеретом для захисту від сонця й дощу, знаходилася біля міських воріт. Тут він збирав мито з купців, які зі своїми товарами прямували до міста та з місцевих торговців різноманітними товарами, які продавали поруч на торговищі.

Звісно, такі дії Матфея, як і поведінка інших тогочасних митарів, які збирали податки до казни імперського Риму, не викликали симпатій з боку населення, захоплених римлянами земель. Такі невдоволення мали під собою досить вагомі підстави, бо серед біблійських збирачів податків, як і між нашими сучасниками, були й такі, які відверто намагалися скривдити просту людину, грубо поводилися із платниками, оббирали їх та навмисно ображали. З цього приводу в Євангелії (Лк.3:12-14) є повчальна притча: «Прийшли й митарі хреститися, і сказали йому (Іоанну Хрестителю ): Учителю, що нам робити? Він відповідав їм: нічого не вимагайте більш ніж призначено вам. Запитували його також і воїни: а нам що робити? І сказав їм: нікого не кривдьте, не обмовляйте, і задовольняйтеся своєю платнею».

Описуючи святі діяння Сина Божого, Апостол цілком однозначно свідчив, що Христос проповідував законослухняність і закликав усіх Своїх послідовників дотримуватися закону: «Не думайте, що Я прийшов порушувати закон чи пророків: не порушувати прийшов Я, а виконати» (Мф.5:17).

Ще один принципово важливий епізод із законотворчої діяльності Ісуса Христа, який свідчить про Його ставлення до виконання закону, зокрема до сплати податків, зафіксував Святий Матфей у Євангелії: «Коли ж прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дидрахм (дидрахма - монета, яка становила дві драхми.) і сказали: Учитель ваш чи не дасть дидрахми? Він говорить: І коли ввійшов він у будинок, то Ісус, попередивши його, сказав: Як тобі здається, Симоне: царі земні з кого беруть мита чи податі: чи з синів своїх, або зі сторонніх? Петро говорить йому: зі сторонніх. Ісус сказав йому: отже сини вільні, але щоб вам не спокусити їх, піди на море, закинь вудку і першу рибу, яка попадеться, візьми і, відкривши у неї рота, знайдеш статир (статир становив чотири драхми.); візьми його й віддай їм за Мене й за себе» (Мф.17:24-27).

З Біблії довідуємося про обставини навернення Матфея до віри Христової. Перебуваючи у місті Капернаумі, Син Божий побачив Матфея, який займався збором податків, та промовив йому: «Йди за Мною!» Мудрий Матфей, почувши заклик, усім серцем увірував в Ісуса та не вагаючись залишив своє робоче місце й пішов слідом за Христом.

Від радощів Апостол Матфей влаштував у себе вдома урочисту трапезу, на яку запросив Ісуса Христа, Його учнів, своїх родичів і багатьох друзів — збирачів податків, а також деяких книжників і фарисеїв (Лк.5:27-32). Побачивши, що Христос не цурається грішників, вони нарікали й говорили Ісусу та його учням: чому він їсть і п'є з митарями й грішниками? Господь, почувши слова їх, сказав їм: «Не здорові мають потребу в лікарі, а хворі. Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння» (Лк.5: 31).

Відтоді Матфей весь час перебував поруч з Ісусом, скрізь супроводжуючи Його разом з Його найближчими послідовниками. Він був живим свідком Його прекрасних діянь і слухачем проповідей, спостерігав Його чудеса, мав скорботу від Його страждань і Хресної смерті, восторжествував при славному Вознесінні.

Саме як податківець і митник Апостол Матфей мав чудову звичку — все звіряти, запам'ятовувати і скрупульозно записувати. І саме тому, ймовірно, він і став одним із авторів першої книги Євангелія - істинного й щирого благовісту про земне життя й славні діяння Спасителя.

Після чудового Вознесіння Христа Апостоли, виконуючи заповіт Сина Божого, розійшлися по світу для проповіді Святого Вчення і свідоцтва правди Господньої, а Матфей ще вісім років проповідував у Палестині, записуючи свідчення про благодатні справи Ісуса Христа.

Залишивши Іудею, Апостол Матфей проповідував Слово Боже у Сирії, Мідії, Македонії, Персії і нарешті в Африці. Місцем своєї благої справи на цьому континенті Апостол обрав неписьменну язичницьку Ефіопію. Там на високій горі, дотримуючись посту, він молився Богові про навернення цього народу до християнської віри. І саме тут, в Африці, Матфей пережив диво, яке стало панівною домінантою усього його життя.

Святому Апостолові з'явився Господь, вручив йому жезл, і звелів установити його біля, збудованої Матфеєм, Церкви. Він виконав це доручення Господа й на очах багатьох людей із жезла, як обіцяв Христос, виросло високе дерево з великими й солодкими плодами, а з кореня його потекло джерело чистої води.
Місцеві жителі прийшли до дерева, з'їли плодів, напилися прозорої води й, вислухавши проповідь Апостола, увірували у Господа; тут же Матфей охрестив їх у чудотворному джерелі.

Місцеві правителі переслідували Святого Апостола, однак ні вогнем, ні водою, ні тортурами не могли знищити учня Ісуса Христа. Промовляючи молитви, Святий Євангелист легко переносив усі тортури. Апостол «заборонив вогню» та вийшов з нього неушкодженим й, помолившись, сам віддав свою душу Господеві.

Смерть за Христа, і вінець Мученика Апостол Матфей сприйняв близько 63 року.
Беззаконні ж юдеї вже по смерті Мученика, в догоду римлянам, відсікли йому мечем, за їхнім звичаєм, голову. Віруючі ж, взявши тіло Святого Апостола, з честю поховали його. Амінь.

митр. прот. Степан Губернат



Поділитись


















otta Da Vinci