block




Проповідь на спомин Чуда Архістратига Михаїла в Хонах


”Всі Небесні сили, святі Ангели й Архангели,
моліть Бога за нас грішних.”

Ми, дорогі брати і сестри, віруємо і сповідуємо,Проповідь на спомин Чуда Архістратига Михаїла в Хонахщо Бог сотворив світ видимий і невидимий. Світ невидимий - це Святі Ангели - безплотні, розумні й найчистіші істоти. На чолі світу Ангелів стоїть Архістратиг Михаїл.

Маючи охорону від Святих Ангелів, як заступників в повсякденному житті, будемо молитися до Святих Ангелів, благаючи їхньої допомоги. Таке заступництво і допомогу для людей, ми й вшановуємо 19 вересня - велике Чудо, створене Архістратигом Божим Михаїлом в місті Хонах.

Саме колись поблизу м. Ієрополя, в Колоссах Фригійських, у містечку Хони, над джерелом, у якому чудесно зцілювались люди, був храм Святого Архістратига Михаїла. Сам храм був збудований у подяку за зцілення. При храмі поселився отрок Архип для виконання паламарської служби. Він вів подвижницьке життя, постив, спав на каміннях і при цьому навертав багатьох язичників до Христа.

Язичники неодноразово нападали на Архипа, ображали його і навіть били. Нарешті вони задумали зруйнувати самий храм і вбити Святого. Недалеко від храму протікали дві річки і зловмисники вирішили затопити місце, де були храм і чудодійне джерело, а для цього хотіли спрямувати туди течію річок, прокопавши канаву до храму. Святий Архип бачив задуми ворогів і молився у храмі Святому Архістратигу Михаїлу про збереження себе і джерела.

Язичники вже готувалися пустити воду на храм і самі стали на вершині, щоб бачити погибель святого місця з Архипом та раптом Святий Архип почув голос, який наказував йому вийти з храму. Він вийшов і побачив Архістратига Михаїла, який звелів йому дивитися, як Бог збереже храм. Вода з рік була пущена, але Архістратиг підняв свою праву руку і, утримуючи стремління вод, повелів їм іти в ущелину великого каменю, який був біля храму, а сам після цього зробився невидимим. Сам Святий Архип помер у глибокій старості.

Тому, дорогі брати і сестри, пам’ятаймо, що Ангели бачать наші вчинки і радіють, коли ми збагачуємо себе добром та сумують під час наших гріхопадіннях. Ми повинні старатися не творити гріхів, бо вони віддаляють від нас нашого Ангела Хоронителя.

Коли ж через неміч нашу грішитимемо, то поспішаймо принести щиросердечне покаяння, щоб не позбутися заступництва свого Ангела Хоронителя, який від перших днів нашого життя служить нам, ведучи нас дорогою до спасіння, стежками правди і благочестя.

Будьмо ж вдячні Святим Ангелам за те, що вони з любові своєї до нас, не відвертаються від нас грішних, а оберігають кожного з нас на дорозі нашого земного життя. Амінь.

ієрей Тарас Щербатюк.



Поділитись


















otta Da Vinci