block




Проповідь на день вшанування пам’яті Cвятого Апостола Фоми


В сьогоднішній день, дорогі у Христі брати і сестри,Проповідь на день вшанування пам’яті Cвятого Апостола Фомиа також через сім днів після Пасхи Свята Церква святкує пам’ять Cвятого Апостола Фоми.

Апостол Фома був родом з галілейського міста Пансади та займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.

Після вознесіння Ісуса Христа на небо і зішестя Святого Духа апостоли кинули між собою жереб, куди йти кожному з них для проповіді Євангелія. Фомі випав жереб іти в Індію, щоб просвітити та навчити істинній вірі різні народи, які проживали там – парфян, мідян, персів, гіркан, бактрийців та брахманів.

Апостол Фома проповідував у Парфії, Мідії та Індії. Передання зберігає розповідь про те, за яких обставин Апостол Фома пішов на справу Євангелія в Індію. Тамтешній цар побажав збудувати собі палац. Святий Фома назвався архітектором і відправився на поклик царя. Після прибуття, Фома почав ревно проповідувати віру Христову, багатьох хрестив, а золото, отримане на будівництво, роздавав нужденним. Він знав, що Бог допоможе йому навернути до істини царя, пам’ятаючи вчення Христа про скарб на небі (Матвія 6;19-20).

І справді, все більше поширювалося слово Боже, але й багато було незадоволених. Вони й донесли цареві, що Фома, котрий назвався архітектором навіть не починав споруджувати розкішного палацу, а проповідує нового Бога, творить чудеса і роздає царське золото жебракам. Розгнівався цар і велів вкинути Апостола до темниці.

Тим часом улюблений брат царя сильно занедужав. Під час хвороби піднеслася душа недуги в небесні оселі і, волею Господа, у видінні йому були показані хороми, приготовані для святих і запропоновано було обрати одне з них. Коли ж він вибрав найкраще, то Ангел Божий сказав йому: «Це житло ти не можеш зайняти, тому що Фома спорудив його на золото брата твого і воно належить твоєму братові – царю».

Прийшовши до тями, хворий розповів про сон. Тоді цар зрозумів сенс цього видіння, поспішив звільнити Апостола Фому й просвітився від нього світлом християнського вчення, а Святий подякував Богові за все, що сталось.

У той час, коли Апостол Фома просвіщав проповіддю Євангелія індійські країни, настав час Успіння Божої Матері й всі Апостоли з різних країн промислительно прибули в Гефсиманію до одра Преблагословенної Діви. Тоді Святий Апостол не встиг прибути до самого дня поховання Пречистої Богородиці. Це влаштовано було Божим Промислом для того, щоб засвідчити віруючим, що Матір Божа з тілом була взята на небо.

Як про воскресіння Христове ми більше утвердилися у вірі через зневіру Фоми, так і щодо взяття на небеса з тілом Пречистої Діви Марії Богородиці дізналися внаслідок запізнення Фоми. Апостол прибув тільки на третій день після поховання і сумував через те, що не міг бути в Гефсиманії в самий день поховання, щоб проводити з іншими апостолами тіло Матері Господа свого на місце поховання. Тоді, за спільною згодою святих Апостолів, для Святого Фоми відкрили гробницю Пресвятої Богородиці, щоб він, побачивши пречесне тіло, вклонився йому й утішився у своїй печалі, проте коли відкрили гробницю, то не знайшли тіла, а тільки одну плащаницю, що лежала там. І звідси всі твердо впевнилися в тому, що Мати Божа, подібно Синові Своєму, воскресла в третій день і з тілом була взята на небо.

Після цього Фома знову з’явився в Індійських країнах і проповідував там Христа, звертаючи багатьох до віри знаменнями і чудесами. Прибувши в Меліапор, він навернув там багатьох проповіддю Євангелія і утвердив їх у святій вірі наступним дивом. На одному місці лежало надзвичайних розмірів дерево, яке не тільки люди, але навіть і слони не могли зрушити з місця. Фома прив’язав до цього дерева свій пояс і на тому поясі відтягнув дерево на десять стадій та віддав на побудову Храму Господнього. Побачивши це, віруючі ще більше зміцнилися у вірі й з невіруючих багато хто увірував.

Проповіддю своєю і ознаками та чудами Апостол приводив багатьох до Христа до своєї мученицької кончини від рук язичників. Заточений до темниці, він зазнав знущань, пройшов через страшні тортури і, нарешті, пронизаний п’ятьма списами, відійшов до Господа.

Один християнин таємно взяв чесні мощі Святого Апостола Фоми і відніс їх до Месопотамії до міста Едесси. Тут був побудований чудовий Храм Апостола Фоми і віруючі з віддалених країн стікалися туди й отримували зцілення.

Частки мощей Святого Апостола знаходяться в Індії, Угорщині і на Святій горі Афон. Португальці, які в 1500 році прибули до Індії, зустріли в місті християн, які згідно Передання знали, що предки їх прийняли святу віру від Ппостола Фоми та його учнів, а саме місто Малипур ще сто років тому, називали містом Фоми.

О, Святий Апостоле Фомо, умоли Господа, щоб за Твоїми святими молитвами і ми виконували євангельські заповіді і завжди взивали до Господа твоїми слова: “Господь мій і Бог мій”. Амінь.

митр. прот. Михайло Никифорук



Поділитись


















otta Da Vinci