block




Проповідь в день вшанування пам’яті Cвятого Апостола Якова Алфеєва


“По всій землі розійшлося віщування їх і вкінці вселенної слова їх” (Пс.18, 5)


Такими словами, дорогі у Христі, під час Богослужіння Церква ХристоваПроповідь в день вшанування пам’яті Cвятого Апостола Якова Алфеєва прославляє труди святих Апостолів. 22-го жовтня Свята Церква вшановує пам’ять Cвятого Апостола Якова Алфеєва.

Церковним історикам і тлумачам Священного Писання складно простежити весь життєвий шлях Якова Алфеєва, так як серед дванадцяти Апостолів були ще Яків Заведеїв – брат Апостола Іоана Богослова, а також Яків – брат Господній по плоті, Апостол з числа 70 учнів та перший Єпископ Єрусалиму, званий Яків Молодший. Плутанині деяких авторів у минулому сприяла та обставина, що Якова Алфеєва також іноді називають Яківом Молодшим.

Святий Апостол Яків Алфеїв походив з галилейского міста Капернаума. Він був сином Алфея і братом Апостола Матфея, який до своєї зустрічі з Христом був митарем. Митарями в ті далекі часи називали збирачів податків для Римської Імперії. Хоча це була дуже прибуткова й високооплачувана робота, ізраїльтяни ненавиділи та зневажали митарів, називаючи їх зрадниками і грабіжниками.

Церковне Перадання розповідає, що Яків, як і його брат, теж служив митарем. Біблія не розповідає, як Яків вперше зустрівся з Христом, тому цілком можна припустити, що його привів до Ісуса брат, про навернення якого є згадка в Євангелії. У трьох Євангеліях є поіменний перелік дванадцяти Апостолів. Примітно, що в кожному з них Яків Алфеєв значиться на дев'ятому місці.

Остаточно апостоли стали тими, ким Христос «вловив всесвіт» в день П'ятидесятниці отримавши дар Святого Духа у вигляді вогненних язиків, Який «навчив їх усьому» (Ін. 4:26). Силою Його вони і звершували справу свого служіння до своєї смерті. Подібно до свого Божественного Вчителя апостоли перетерпіли безліч лих і скорбот під час навернення язичників.

Після вознесіння Господа, прийнявши з іншими Апостолами дар Святого Духа в день П'ятидесятниці, Яків спочатку проповідував у Юдеї, а потім разом із Апостолом Андрієм відправився в Едесу. Він ревно наставляв на шлях спасіння язичників, викривав безбожництво, зневажав ідолів, молився про зцілення хворих, звільняв біснуватих і творив різні чудеса. Безліч невірних навернув він до Христа. Його ревними працями слово Боже швидко поширювалось і зміцнювалось у тих країнах, де він проповідував. Головними місцями його праць були міста Газа і Елевферополь в Палестині з їхніми околицями.

Обійшовши багато країн та сіючи всюди насіння Слова Божого, Апостол наблизився до часу відходу свого з цього життя у життя вічне. Про його смерть і поховання існує кілька версій. Одні автори, наприклад Псевдо-Симеон Логофет, вважають, що він загинув в місті Мармаріке, інші – що прийняв мученицьку смерть по дорозі до Єгипту в місті Остраціне, розп'ятий на хресті. Сталось це 22-го жовтня.

Дорогі у Христі брати і сестри, ми бачимо, що серед Апостолів Господа були митарі – приклад для нашого розуміння любові Божої, яка звернена до кожної людини і яка з будь-якої, навіть найбільш занепалої особистості здатна зробити людину дитиною Божою.

прот. Михайло Возняк



Поділитись


















otta Da Vinci