block




Проповідь в день вшанування пам’яті Святого Апостола Филипа


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі брати і сестри, ми знаємо багато святих благовісників Христових,Проповідь в день вшанування пам’яті Святого Апостола Филипа які були сучасниками Ісуса Христа та були покликані на апостольське служіння і мали успіх у своїх проповідях. Чому ж святі Апостоли мали успіх? Тому, що через них проповідував Ісус Христос. Одним із таких благовісників – дванадцяти апостолів і є Святий Апостол Филип, пам’ять якого сьогодні, 27листопада, вшановує Свята Православна Церква.

Апостол Филип був родом з м. Вифсаїди в Галилеї, мав сім’ю та дітей, яких виховував у страху Божому. Навіть думки про хліб насушний і домашні турботи - як пише Святий Іоан Золотоустий - не спиняли його в читанні Cвятого Письма й він гаряче молився, в очікуванні приходу Месії.

Згодо був він одним із перших учнів, яких покликав Христос Спаситель. Ось як описує те покликання Святий Апостол і Євангелист Іоан Богослов: «Наступного дня Ісус захотів іти до Галилеї і знаходить Филипа і каже йому: йди за Мною. Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли того про якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса сина Йосифа, з Назарета. Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись». (Ів.1, 43-47).

Через рік, коли Христос «покликав до Себе, кого Сам хотів: і прийшли до Нього. І обрав із них дванадцять, щоб вони були з Ним і щоб посилати їх на проповідь» (Мк. 3, 13-14), то в числі дванадцяти Апостолів знаходимо і Святого Филипа.

Одного разу, коли Христос навчав п’ятитисячний натовп біля озера Тиверіадського й хотів нагодувати народ та, щоб при тій нагоді укріпити віру Апостола, «говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати? Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити» (Ін. 6, 5-6). Святий Апостол відповів, що й на 200 динаріїв не вистачить хліба, але вже за хвилину бачить як Христос Спаситель чудесним способом розмножує п’ять хлібів і дві риби і чує як народ «говорить: це воістину Той Пророк, який має прийти у світ».

На останній вечері, коли Христос став повчати учеників, що Він є дорога, і правда, і життя, і що ніхто не прийде до Отця лише через Нього, тоді Апостол Филип сказав Йому: «Господи, покажи нам Отця, і нам вистачить. Ісус сказав йому: скільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? Хіба ти не віриш, що Я у Отці і Отець у Мені?» (Ін.14, 8-10). Такими словами утвердив в Апостола Филипа та інших Апостолів віру в те, що Він є Єдиносущний Отцю.

Після зіслання Святого Духа Святий Апостол проповідував спочатку у своєму рідному місті Вифсаїді, а звідти пішов на проповідь до Еллади, Парфії і Аравії . Згодом проповідував в Ефіопії, опісля морем прибув до Азота, а потім прибув до Єраполя в Сирії. Тут через палку проповідь навернув багато поган, а одного із навернених – Іра, поставив Єпископом. Як всюди, так і тут свою проповідь Апостол Филип підтверджував чудесами.

Перейшовши Сірію, верхню Азію, Либію і Мизію, прийшов разом із Апостолом Варфоломієм в супроводі своєї сестри Маріамни до м. Єраполя у Фригії. Давній церковний історик Никифор розповідає, що в Єраполі погани вшановували як божество змію, котру святі Апостоли убили списом, а потім навернули багато поган. Серед них була і жінка начальника міста Ніканора.

За це їх було притягнуто на суд і засуджено на розп’яття. Святим Апостолам Филипові і Варфоломієві були пробиті обидві ноги у п’ятах. Далі через них них провели шнур і повісили головою в низ. Як тільки це зробили, то земля стала трястися, а перелякані погани перерізали шнури. Апостола Варфоломія пустили на волю, а Апостол Филип помер мученицькою смертю та до останньої хвилини просив Господа, щоб простив гріхи засліпленим катам. З одними даними, Святий Филип постраждав у 54 році, а за іншими - у 90 році.

В день Святого Апостола Филипа, якого ми вшановуємо є заговини на Різдвяний піст. Під час цього посту наші повинні спрямовувати нашу увагу більше на ті події, які будемо святкувати: прихід Сина Божого на землю як Людини, щоб своє Божество поєднати з нашим. Цим постом Свята Церква готуватиме нас до зустрічі з Младенцем Христом. Прикладом же для нас повинні стати святі угодники Божі і Святий Апостол Филип. Амінь.

митр. прот. Василь Мізюк



Поділитись


















otta Da Vinci