block




Життя Cвятої Рівноапостольної Марії Магдалини


(4 серпня)

Свята, Рівноапостольна, Марія Магдалина походила з містечка Магдали, Життя Cвятої Рівноапостольної Марії Магдалинищо колись було розташоване на берегах Генісаретського озера. В Євангелії нічого не сказано про її юні роки, але з Передання відомо, що вона була вродливою жінкою і жила грішно. Після того, як Ісус вигнав із Марії сім бісів, вона змінила своє життя і стала Його вірною ученицею.

Марія Магдалина була вірна Христові не тільки у хвилини Його слави, але й у момент найбільшого приниження на Голгофі. Після того, як Ісуса поховали в печері, недільного дня Марія разом з іншими жінками пішла до гробу Спасителя, щоб намастити Його Тіло пахучим миром. Коли, не знайшовши Тіла Спасителя, вона зі слізьми виходила з гробниці, їй явився Воскреслий Христос і повелів іти до апостолів і провістити їм радісну звістку.

По Вознесінні Христовім, коли апостоли розійшлися з Єрусалиму проповідувати в усі кінці світу, разом із ними пішла й Марія Магдалина. За переданням, вона проповідувала в Римі. Звідти вже літня Марія Магдалина переселилася в Ефес, де трудився Святий Апостол Іоан, (згідно з переданням, саме з її слів Апостол написав 20-ту главу свого Євангелія) і там завершила свою земну путь.

Свята Марія Магдалина ввійшла в історію Церкви як рівноапостольна. В широких вимірах проявлялась її духовно-просвітницька діяльність. І хоч ніколи першохристиянські подвижниці не брали на себе проповідницького обов’язку на церковних зібраннях чи першохристиянських Богослужіннях, підкоряючись заповітові Святого Апостола Павла «жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити» (1Кор. 14:34), вони постійно перебували зі святими апостолами, підтримуючи їх у проповідях серед поганського люду.
Зі Святого передання нам відомо, що Марія Магдалина дійшла до Риму, де сповістила імператору Тиберію про Воскреслого Христа. До нашого часу в іконописі залишилась традиція – зображати Святу Рівноапостольну Марію Магдалину з червоною писанкою в руці.

Серед числа перших жінок-християнок, які активно діяли при Церкві, були і неодружені (наприклад, вищезгадана Свята Рівноапостольна Марія Магдалина, Свята Сусанна та інші), і одружені (наприклад, Свята Соломія, мати Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова, Іоанна, Марія, мати Яковова та інші). Свідомо ставши ученицями Христовими при Його земному житті, продовжували і після Його Вознесіння зберігати свій послух, дотримуючись заповітів Христа і Його учнів – святих апостолів.

Отож, ким же була ця Марія Магдалина, якій першій з'явився Ісус після своєї перемоги над смертю? Вона згадується в Новому Завіті більше десяти разів. Чи була вона блудницею? З часів середньовіччя Марія Магдалина вважалася однією із найнегідніших жінок Нового Завіту, було ототожнення її деякими богословами з безіменною грішницею, згаданою в Євангелії від Луки. Річ у тому, що перша згадка про Марію Магдалину йде після розповіді про цю грішницю. Але насправді немає ніяких реальних підстав ототожнювати її з Магдалиною. Міжнародна Біблійна енциклопедія твердить нам про те, що: «Ідентифікація Марії Магдалини з грішницею, поза всяких сумнівів, неможлива для того, хто уважно стежить за оповіданням і не упускає деталей». Протилежної думки свого часу дотримувався Святий Августин, котрий висловлювався, що Марія Магдалина «плакала не тільки в домі Симона прокаженого, а й по Зісланні Святого Духа, бо безнастанно шкодуючи, оплакуючи все життя свої давні гріхи». Що означають згадані Євангелистом Лукою «сім бісів», від яких Христос звільнив Марію? Деякі вважають, що тут говориться про якесь нервове захворювання, інші – що мовиться про реальні злі духи, одержимість.

З вищезгаданого випливає, кому насправді вірити? Чи можна ототожнювати Марію Магдалину з безіменною грішницею, про яку розповідають нам синоптичні Євангелія? Чи не слід цього робити? А якщо Марія справді була цією грішницею, то які є аргументи щодо цього? І що про це говорить Євангелист Іоан?

«За шість днів до Пасхи прибув Ісус у Вифанію, де був Лазар, який був помер і якого воскресив Ісус. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта услуговувала. І Лазар був один з тих, які сіли з ним до столу. Марія взяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогоцінного, помазала ноги Ісуса й обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира» (Ів.12:1-3). Про це пишуть й інші євангелисти, але не подають імени, мовлячи «аж тут жінка…» (Лук.7:37); «підійшла жінка…» (Мр.14:3); «підійшла до нього одна жінка…» (Мт.26:7). У Марка та Матфея жінка виливає миро на голову Ісуса, а в Луки та Іоана вона виливає миро на Його ноги й утирає їх волоссям своєї голови. Тут буде доречним запитати, чому існують такі розбіжності, однак це не найголовніше, важливіше те, чи можемо ми ідентифікувати безіменну грішницю синоптичних Євангелій з Марією Магдалиною. Проте нам не слід забувати і той факт, що є такі богослови, котрі твердять про недоречність такого порівняння.

Згідно з традицією Церкви, на Заході Марія Магдалина вважалася цілі століття тією самою особою, що Марія, сестра Лазаря і Марти. Ця традиція походить від Святителя Григорія Великого. Натомість на Сході Марія Магдалина і Марія з Вифанії трактуються як дві різні особи. Ця традиція нашої Церкви почала останнім часом переважати в біблeїстиці.

Після Вознесіння Господа Марія Магдалина перебувала з Матір'ю Божою й апостолами в Єрусалимі, а потім проповідувала Боже слово в Римі та багатьох інших містах. Згодом вже літня Марія Магдалина переселилася в Ефес, де трудився Святий Апостол Іван Богослов (згідно з переказом, саме з її слів апостол написав 20-ту главу свого Євангелія) і там завершила свій земний шлях.

У IX ст. при імператорі Леві VI Философу (886-912) її нетлінні мощі було перенесено з Ефеса до Константинополя (інші джерела вказують на V ст. як час перенесення мощей). Вважають, що під час хрестових походів мощі були перевезені у Рим, де й перебували у Храмі в ім'я Святого Іоана Латеранського. Папа Римський Гонорій III (1216-1227) освятив цей Храм в ім'я Святої Рівноапостольної Марії Магдалини. Частина її мощей знаходиться у Франції, в Проважі біля Марселя, де також зведений Храм, посвячений Святій Марії Магдалині. Частини святих мощей рівноапостольної Марії Магдалини зберігаються в різних монастирях Святої Гори Афон і в Єрусалимі.



Поділитись


















otta Da Vinci