block




Життя Святих Мучеників Адріана і Наталії


(8 вересня)

Святі мученики Адріан і Наталія були чоловіком і дружиною та прожили в подружжі лише один рік. Життя Святих Мучеників Адріана і Наталії Родом вони були з Нікомідії. Жили при імператорі Максиміані (305-311р.), за правління якого жорстоко переслідувались християни.

Рятуючись, вони переховувались в печерах скелястих гір. Імператор Максиміан, дізнавшись про це, видав наказ поганським жителям за грошову винагороду шукати християн в горах. Також вимагав жорстоко катувати тих, хто переховував сповідників Христової віри.

Одного разу гонителі донесли імператору, що недалеко від міста в одній із печер ховаються християни, які ночами моляться Богу. Максиміан послав військо, яке справді знайшло 23-х християн. Закувавши їх в залізні кайдани, повели в місто. Цих в’язнів зустрічав сам імператор і наказав нещадно бити, потім завести в судову палату на допит, після чого кинути в темницю і тримати, доки не загинуть.

Серед урядовців, які засідали в судилищі, головуючим був 28-річний чоловік на ім’я Адріан. Він зацікавився вірою, за яку християни готові були прийняти мученицьку смерть. Коли в’язні розповіли Адріану правду Христової віри, його серце загорілося любов’ю до Христа Спасителя і він сказав: “Впишіть і моє ім’я в число ув’язнених, тому що і я від сьогодні християнин і з радістю прийму смерть за Христа”.

Поганські урядовці доповіли про це Максиміану, який негайно викликав Адріана, кажучи йому: “Чи ти лишився глузду і хочеш постраждати? Викресли своє ім’я і принеси жертву богам, та благай у них прощення”. “Я не лишився розуму, а прийшов до розуму і впізнав, що віра Христова є правдива і спасительна”.- відповів Адріан.

Тоді Максиміан наказав закувати його в кайдани і посадити в темницю разом з усіма.
Адріан мав молоду дружину Наталію. Коли їй повідомили, що чоловік став християнином і знаходиться у в’язниці, вона дуже зраділа й славила Господа, бо й сама також була християнкою.

Свята Наталія поспішила в темницю і, зустрівши свого чоловіка, цілувала його кайдани, словами втішаючи свого чоловіка та укріпляючи його віру: “Блажен ти, дорогий муже мій, що увірував у Христа, бо придбав безцінне багатство. Не шкодуй за земним: ні краси, ні молодості, ні багатства. Все земне – прах і тління. Богу угодна тільки віра і добрі діла, віра в Ісуса Христа – нагорода Небес”.

За порукою інших в’язнів сторожа відпустила Святого Адріана з темниці повідомити дружину про день його мученицької смерті. Свята Наталія, побачивши чоловіка, не хотіла впустити його, бо подумала, що муж відрікся від Христа і його відпустили. Але Святий Адріан переконав дружину, що він тільки відпросився на кілька годин, щоб сповістити дружині дату своєї страти. Дізнавшись правду, свята радо зустріла чоловіка і попрощалася з ним, з болем і радістю в серці провівши до в’язниці. Вони не плакали. Духовна радість наповнила їх серця. Муки і біль тіла були нічим перед усвідомленням вірності Господу нашому Ісусу Христу.

Через сім днів всіх в’язнів, яких було 24 вивели на страту. Всі були знесилені муками, тому Максиміан наказав перед стратою побити тільки Адріана воловими жилами по животі. Полилася кров, живе тіло відпадало від кісток, але нестерпні муки лише додали сили – з уст і серця Мученика лилася молитва.

Ледь живого Адріана знову віднесли у в’язницю, а Свята Наталія йшла слідом за ним. А коли імператор заборонив впускати жінок у в’язницю, щоб морально не підтримували своїх мужів, Наталія постригла волосся і, одягнувшись в чоловічий одяг, перебувала біля свого мужа.

Тод імператор наказав важким молотом поламати кості на руках і ногах всім мученикам. Тіла святих мучеників хотіли спалити. Але піднялася страшна буря і розпалена піч, де мали спалити тіла, погасла. Більшість мучителів були вбиті блискавкою з неба. Свята Наталія взяла собі руку свого чоловіка Святого Адріана й зберігала вдома.

Тіла взятих мучеників імператор наказав спалити, але християни вночі викупили їх і перевезли таємно до Візантії, де й захоронили. Невдовзі після похорону мучеників, один багатий поганин хотів одружитися зі Святою Наталією. Але вона, боячись, що імператор насильно видасть її заміж за поганина, вночі виїхала до Візантії, де днями і ночами молилася на могилі свого мужа. Якось, знесилена, заснула на могилі. Уві сні побачила свого чоловіка, який сказав, що Бог незабаром і її покличе у вічність. Сон справдився, через декілька днів під час молитви Свята Наталія тихо і спокійно відійшла до Господа.



Поділитись


















otta Da Vinci