block




Життя Cвятого Благовірного князя Константина Острозького


(26 лютого)

Народився благовірний князь Константин Острозький на початку 1527 рокуЖиття Cвятого Благовірного князя Константина Острозькогота був молодшим сином гетьмана Великого князівства Литовського Костянтина Івановича Острозького. У Cвятому Хрещенні був названий Василієм, але за звичаєм і княжою традицією того часу, йому дали ще й друге ім’я - Константин, на честь його батька. Після смерті батька в 1530 році, виховувався матір'ю в місті Турів, де юнаком отримав хорошу на той час освіту.

Коли у 1541 році Костянтинові виповнилось 15 років, великий князь Литовський своїм наказом визнав його повнолітнім і він отримав половину батьківського майна. Після ж смерті князевої родички Беати у 1574 році, усі її маєтності перейшли у володіння Костянтина Острозького. Коли він одружився із Софією Тарнавською, то заволодів величезними маєтками у Західній Галичині.

Своєю столицею князь обрав Острог - місто, з якого вже на початку 70-х років XVI століття розпочалося церковно-культурне національне відродження.
Благовірний князь розпочинає найбільше опікуватися церковними та освітніми справами, хоча досить часто обов’язок володаря-захисника багатостраждального українського народу спонукав його до рішучої боротьби супроти ворогів. Він не раз виступає проти нечестивих агарян та боронить рідні землі від плюндрування. Так, 1575 року князь розбиває татар під Синявою, 1577 року - під Дубном, а 1578 року - під стінами Острогу.

Багато сил поклав він на захист батьківської Православної віри. Часи його князювання були надзвичайно важкими. «Наші одновірці не можуть постояти за Божу Церкву, - писав благовірний князь, - немає проповідника Слова Божого, немає учителів, повсюди голод у слуханні Слова Божого, постійне відступництво. Хочеться сказати з пророком: хто подасть воду голові моїй, джерело сліз для очей моїх». В цей час благовірний князь веде активне листування зі східними православними патріархами. Також, неодноразово закликав Царгородського Патріарха та його Екзарха до захисту українського православ’я від нападів католицького духовенства та єзуїтів.

Також, князь Костянтин Острозький власним коштом започаткував велику справу - видання знаменитої Острозької Біблії, до праці над якою залучив гурток учених і викладачів Острозької Академії. Саме 12 серпня 1581 року, після клопіткої праці вона була надрукована і її появу вітали усі слов'янські народи.

Особливо благовірний князь Костянтин опікувався освітою свого народу. З Острога розпочалося національне відродження - наприкінці 1576 року була заснована Слов’янсько-греко-латинська Академія. Ця перша вища школа так званих «вільних наук» процвітала до самої блаженної кончини князя 1608 року. Її діячі, вчені-богослови, не тільки дали життя вище згаданій Острозькій Біблії, вони ще й зуміли підняти до відповідного рівня вітчизняну богословську науку.

Не менша слава була в Острога як центра церковної музичної культури. Саме в цьому місті виник відомий в Україні «острозький наспів». Благовірний князь Костянтин Острозький надзвичайно захоплювався церковними піснеспівами, які підносили в рідних церквах, прославляючи Господа.

Усім своїм серцем і всією душею Острозький князь дбав про Київську Православну Митрополію. Саме він був ініціатором створення Православної Патріархії в Речі Посполитій. Планувалося, що головним місцем Патріархії серед інших міст мав бути Острог, а предстоятелем новоствореної ієрархії мав стати Кизикійський Архієпископ Діонисій (Раллі), який в цей час проживав у князя.

Особливо благовірний князь виступив на захист Української Православної Церкви саме тоді, коли їй загрожувало повне підпорядкування папському престолу. Не відкидаючи самої ідеї церковного об’єднання, князь хотів втілювати її відкрито і чесно, без лукавих єзуїтських підступів. Костянтин Острозький у 1593 році зробив спробу поставити питання унії на публічне обговорення Обласного Собору.

Православним авторитетом і захисником Православ’я на Соборі в Бересті 1596 році також, без сумніву, був князь Костянтин Острозький. Сам король Польський, уніатський митрополит, латинське духовенство і Папа Римський намагалися переконати князя на свій бік. Якби Костянтин Острозький перейшов в унію, за ним, як тоді думали, пішли б усі шляхтичі й родовиті українські та білоруські князі Польської Корони, навіть православне духовенство та віряни.

Здоров’я похилого літами князя згасало, підірване непримиренною боротьбою між православними та уніатами. Він дожив до глибокої старості, не зрадивши святому Православ’ю. Благовірний князь спочив у Бозі 23 лютого 1608 року, маючи 81 рік земного життя.



Поділитись


















otta Da Vinci