block




Життя Святого Микити Сповідника, ігумена Мидикійського


(16 квітня)

Микита Сповідник народився у Кесарії Віфінській у другій половині VIII ст. в благочестивій сім'ї. Його мати померла на восьмий день після його народження, а батько Філарет прийняв чернецтво. Малий Микита залишився на виховання своєї бабусі, яка прищепила йому любов до Бога й Церкви.
Життя Святого Микити Сповідника, ігумена Мидикійського
Уже з юнацького віку почав він прислуговувати під час богослужінь у місцевому храмі та перебував у послусі в самітника Стефана. Саме з його благословення Микита відправивося в Мидикійський монастир, що славився строгістю в дотриманні церковного уставу та прийняв там чернечий постриг.
Через сім років праведник був рукоположений в сан пресвітера. Намісник обителі, Преподобний Никифор, обтяжений старечими роками, уже не міг керувати обителлю і, знаючи праведне життя Микити, благословив йому керувати монастирем. Після смерті Никифора братія одностайно обрала Микиту своїм новим ігуменом.
Керуючи монастирем, Преподобний плідно працював для розбудови та процвітання монастиря. Вже за кілька років число монахів збільшилось на сто чоловік.
За праведне життя ігумен Микита був наділений Господом також і даром чудотворіння. Так, за молитвою преподобного глухонімий юнак почав говорити, до божевільного повернувся розум, дві біснуваті жінки отримали зцілення .
За правління імператора Лева Вірменина (813 - 820) почалася нова хвиля іконоборства. У 815 році в Константинополі був скликаний собор іконоборців, де Святого Патріарха Никифора було позбавлено престолу, а на його місце з мирян був обраний єретик Феодот. Православних єпископів, які шанували святі ікони, також виганяли з місць їхнього служіння. Далі до іконоборчої єресі вирішили залучити й настоятелів монастирів. Серед викликаних до Константинополя був і Преподобний Микита.
Святий твердо тримався православної віри перед імператором. За його прикладом послідували й ігумени інших монастирів, за що всі були вкинуті у в'язницю та піддані тортурам. Святий Микита мужньо переносив ці знущання та ще й підтримував духовно інших ув'язнених.
Тоді імператор і лжепатріарх Феодот вирішили вдатися до хитрощів: в’язням було запропоновано свободу в шануванні святих ікон за умови, якщо вони причастяться на літургії у лжепатріарха Феодота. На прохання інших сповідників, Микита пішов у храм, де спеціально були виставлені святі ікони. Там він разом із іншими в’язнями причастився, але, повернувшись у монастир, виявив, що нічого не змінилося - іконоборство й далі панувало.
Тоді Преподобний Микита, зрозумівши, що його обманули, покаявся, повернувся у Константинополь та почав безстрашно викривати іконоборчу єресь. За це він був знову вкинений у в'язницю, де провів шість років аж до смерті Лева Вірменина.
Протягом цього часу, переносячи голод і скорботи, Божий угодник звершив чимало чудес. Так, за молитвами Преподобного двох бранців Фрігійського царя було відпущено на свободу, ще троє подорожуючих, за яких молився праведник у своїх молитвах, спаслися із коробля, що затонув.
Преподобний Микита відійшов до Господа в 824 році під час правління нового імператора Михайла (820 - 829). Тіло його було перевезене на кораблі в Мидикійський монастир Єпископом Ефеським Феофілом та Архієпископом Солунським Йосифом. Згодом Господь прославив Свого угодника різноманітними зціленнями від його святих мощей.



Поділитись


















otta Da Vinci