block




Життя Святого Праведного Іоана Руського, Сповідника


(9 червня)

Святий Сповідник Іоанн Руський народився приблизно в 1690 році у благочестивій православній сім’ї Життя Святого Праведного Іоана Руського, Сповідникав Херсонській губернії. По досягненні повноліття був призваний на військову службу до царської армії. Згодом брав участь у російсько-турецькій війні 1711-1718 років.

Саме під час Прутського походу 1711 року, під час одного з боїв за визволення Азова Іоанн разом із іншими воїнами був узятий в полон татарами, які продали його начальнику турецької кінноти. Той привіз полоненого до себе на батьківщину, в Малу Азію, в селище Прокопіон (суч. територія Туреччини).

Полонених воїнів-християн турки намагалися навернути до мусульманства: одних домовленостями і спокусами, інших, більш стійких, били й мучили.

Перебуваючи в полоні, Іоан постійно відчував на собі страшенний психологічний тиск, жорстокість і ненависть з боку турок, для яких він був невірним.

Разом із ним в полоні перебувала величезна кількість солдат, багато з яких не витримували тяжкої неволі й відрікалися від віри Христової та приймали мусульманство.

Святий Іоанн не спокусився обіцяними земними благами і мужньо переносив жорстокості, приниження і побої. Його часто мучив господар, надіючись, що його раб прийме мусульманство. Проте Святий Іоанн рішуче опирався волі свого пана й відповідав: "Ні погрозами, ні обіцянками багатства й насолод ти не зможеш відхилити мене від святої моєї віри. Я народився християнином, християнином і помру".

Тверда віра Сповідника, його безстрашність та праведне життя упокорили жорстоке серце пана: він перестав мучити й принижувати полоненого, не примушував більше до зречення від християнства, а змусив тільки доглядати за кіньми в конюшні, в кутку якого була ночівля для Святого Іоанна.
З ранку до пізнього вечора угодник Божий служив своєму панові, сумлінно виконуючи всі його накази. Інші раби нерідко знущалися над ним, бачачи його старанність. Праведний Іоанн ніколи не сердився на ниха, а, навпаки, при нагоді допомагав їм в роботі й втішав в біді.

Така щира добросердість Святого припала до душі господареві. Хазяїн став настільки довіряти Праведному Іоанну і поважати за чесність і благородство, що запропонував йому жити як вільному і поселитися, де він сам побажає. Проте подвижник вважав за краще залишитися в приміщенні стайні, де щоночі міг безперешкодно молитися на самоті, зміцнюючись в добрі й любові до Бога і людей. Іноді він покидав свій тихий притулок і під покривом ночі приходив до храму Святого Великомученика Георгія, де на паперті щиро молився, ставши навколішки. У цьому ж храмі у свята мав змогу причащатися Святих Христових Тайн.

У той же час Праведний Іоанн, як і раніше служив своєму панові і, незважаючи на свою бідність, завжди допомагав нужденним і хворим, ділячи з ними свою мізерну їжу.

Наприкінці свого многотрудного і подвижницького життя Святий Іоанн занедужав і, передчуваючи наближення смерті, покликав священика. Священик, побоюючись зі Святими Дарами йти до дому турецького начальника, вклав Їх в яблуко та безпечно передав Праведному Іоанну. Прославивши Господа, він причастився Святих Христових Тайн і відійшов до Бога 9 червня 1730 року.

Коли господаря повідомили, що раб Іван помер, він покликав священиків і передав їм тіло Святого Іоанна, щоб поховали його за християнським звичаєм. На похорон зібралися майже всі християни, які жили в поселенні Прокопіон і супроводжували тіло праведника на християнське кладовище.

Через три з половиною роки місцевий священик був сповіщений уві сні про те, що мощі Святого Івана перебувають нетлінними. Незабаром святі мощі були перенесені в храм Святого Великомученика Георгія й поставлені в спеціальній раці. Віруючі християни з різних місць почали приходити в Прокопіон для поклоніння святим мощам Іоанна Руського й одержували за його святими молитвами благодатні зцілення.

У 1881 році частина мощей Святого Іоанна була перенесена в Руський монастир Святого Великомученика Пантелеймона на гору Афон. На кошти цього монастиря і жителів Прокопіона в 1886 році розпочато будівництво нового храму, оскільки храм Святого Великомученика Георгія, де знаходилися мощі Святого Іоанна, занепав.

15 серпня 1898 був освячений новий храм в ім'я Святого Івана Руського, з благословення Вселенського Патріарха Костянтина V, Кесарійський Митрополитом Іваном.

У 1924 році жителі Прокопіона Кесарійського, переселяючись на острів Евбею, перенесли з собою і мощі Святого Іоанна Руського. Кілька десятиліть вони знаходилися в храмі святих рівноапостольних Костянтина і Єлени в Новому Прокопіоні на Евбеї, а в 1951 році перенесені в новий храм в ім'я Святого Іоанна Руського, де зберігаються й зараз і до якого стікаються тисячі паломників з усіх куточків Греції, особливо в день його пам'яті, 9 червня.



Поділитись


















otta Da Vinci