block




Життя Святих Мучениць Минодори, Митродори й Німфодори Віфінських


(23 вересня)

Святі Мучениці Минодора, Митродора й Німфодора були рідними сестрами та походили з ВіфініїЖиття Святих Мучениць Минодори, Митродори й Німфодори Віфінських(сучасна Туреччина). Змалку вони вирізнялись особливим благочестям. Згодом сестри-християнки вирішили присвятити своє життя служінню Богу.

Вони обрали собі відокремлене місце в пустелі і проводили своє життя в подвигах посту і молитви. Слава про святе життя дівиць скоро поширилася, оскільки за їх молитвам стали відбуватися зцілення хворих.

У той час Віфінською областю Римської імперії керував правитель Фронтон. Він наказав схопити сестер і привести до нього. Згодом намагався переконати їх відректися від Христа, обіцяючи великі почесті та нагороди. Однак святі сестри твердо визнавали перед ним свою віру у воскреслого Господа, відкинувши всі пропозиції правителя.

Розлютившись, правитель вилив свій гнів на старшу з них - Святу Минодору. Свята мужньо терпіла муки і, нарешті, вигукнула: «Господи Ісусе Христе, втіхо серця мого, надіє моя, прийми з миром душу мою!" І з цими словами віддала свою душу Богу.

Через чотири дні привели на суд молодших сестер Митродору й Німфодору. Перед ними поклали для залякування зранене тіло старшої сестри. Мучитель немовби хотів сказати юним дівам: «бачите, що сталось із вашою сестрою: те саме буде й з вами». Він сподівався, що, побачивши знівечене тіло своєї сестри, діви злякаються і виконають його волю.

Сестри плакали над замученою Минодорою, але були непохитні. У них була тверда надія, що їхня сестра вже насолоджується невимовною радістю в небесних оселях і чекає, що й вони, прикрашені такими ж ранами, поспішать постати перед обличчям Господа. Тому, дивлячись на лежаче перед ними святе тіло, вони говорили:

“Благословенна ти, сестро наша: ти удостоїлася мученицького вінця та увійшла в оселі Жениха твого. Помолися ж, Преблага, Господу, Якого тепер бачиш, щоб Він удостоїв і нас прийти до Нього твоїм шляхом.”

Тоді жорстокий правитель піддав катуванням Святу Митродору. Він звелів повісити її і обпалювати її тіло свічками. Так її мучили протягом двох годин. Зазнаючи мук, Свята молилась до Господа, просячи у Нього допомоги. Її зняли з дерева обпалену, як вугілля й мучитель звелів сильно бити її залізними пруттями. В таких муках Святая Митродора, закликаючи Господа, віддала в Його руки свою чисту душу.

Потім підвели третю сестру Німфодору. Перед нею лежали тіла закатованих старших сестер. Фронтон сподівався, що це видовище злякає юну дівчину. Роблячи вигляд, що він жалкує про її молодость і красу, він став ласкаво переконувати її поклонитися поганським богам, обіцяючи високі нагороди і почесті. Свята Нимфодора, відкинувши його вмовляння, розділила долю своїх старших сестер: вона була замучена до смерті ударами залізних прутів.

Тіла святих мучениць хотіли спалити на багатті, але сильний дощ погасив розведений вогонь, а блискавка обпалила Фронтона та його слуг. Християни взяли тіла сестер і з честю поховали близько так званих Теплих вод в Піфіях (Віфінія).

Зараз частина мощей святих мучениць зберігається на Афоні в Покровському Соборі Руського Пантелеймонового монастиря, а рука святої Митродори знаходиться на Святій Горі у монастирі Пантократор.



Поділитись


















otta Da Vinci