block




Інформаційна війна і ми в ній


Ще влітку минулого року зі сторінок та екранів мас-медіа українці довідались, що ворожі дії, які веде проти нас Кремль, це не просто неоголошена, а так звана гібридна війна. І що надважливою складовою її є інформаційно-пропагандистський фронт, яким, чого гріха таїти, незалежна Україна довго легковажила, тоді як Росія, зі свого боку, ніколи не припиняла на ньому воювати. Відтоді не минуло й року, як українська влада спохопилась наверстувати втрачене: з великими потугами створила відповідне міністерство, яке ще в зародку зазнало нищівної критики зусібіч, і невдовзі речники різних політсил навперебій заговорили про актуальність інформаційної відсічі ворогу і насущну необхідність спрацьовувати не навздогін, а на випередження.

Ще раніше це зрозуміла передова громадськість, зокрема всеукраїнська ініціатива «Перше грудня», створена свого часу людьми, які є моральними авторитетами нашої держави. Що можна протиставити прямій чи прихованій ворожій пропаганді на місцевому рівні? Про це йшлося на черговому робочому засіданні Коломийської групи «Перше грудня», яке провели 23 січня 2015 року в форматі круглого столу на тему «Інформаційна війна і ми в ній» з участю місцевих ЗМІ. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією, Єпископа Коломийського і Косівського Юліана в засіданні взяла участь заступник головного редактора газети «Коломийський вісник» Ольга Петрівна Гаврилюк. Почесними гостями засідання стали регіональний кореспондент відомої патріотичної газети «Кримська світлиця», яка наразі виходить у підпіллі, Сергій Лащенко, та донеччанин Станіслав, боєць одного з українських добровольчих батальйонів. Обидва вони, як ніхто, зазнали руйнівного впливу інформаційної війни, тож, попри інші не менш важливі причини свого перебування на Прикарпатті, мали що сказати і на зазначену тему.

За заведеним правилом, на засіданнях «Першого грудня» слово мають усі присутні, причому двічі. Констатувавши, що інформаційна війна досягла Коломиї (Ольга Руданець, зокрема, назвала конкретні передачі на центральних телеканалах), присутні зосередились на пропозиціях. Журналісти повинні казати правду, викривати провокації і зрадників, які, на жаль, також є, – вважає Валерій Ковтун. Відомий коломийський видавець планує свій черговий проект листівок «Герої не вмирають» присвятити загиблим на Майдані і в АТО коломиянам, щоб подарувати їх їхнім родинам. Пам’ятатипро ці родини закликав і Любомир Грабець, залучаючи до цього передусім молодь. Маємо урізноманітнити форми впливу на молодіжне середовище, – переконаний досвідчений педагог, – бо молодь хоче діяти, а не слухати лекції. Про небезпеку «третьої сили», відкритої ним в Інтернеті, говорив Андрій Малащук; це така собі псевдопацифістська позиція, коли українських бійців подають не як героїв, а як жертв у братовбивчій війні. Це теж може стати для країни бомбою сповільненої дії.

Ольга Баранецька відзначила, що власники приватних ЗМІ, в т. ч. в Коломиї, ведуть свою бізнес-гру, а медіа – лише інструменти в цій грі. Дмитро Карп’як процитував Шендеровича, який вважає, що Росію в інформаційній війні Україна не дожене, а також висловив свою думку про те, що на Коломийщині журналістики як такої взагалі немає, зникло навіть те, що існувало ще півроку тому. Місцеві ЗМІ не мають сайтів; варто ефективніше використовувати телебачення. Низку риторичних запитань озвучив Іван Палагнюк: чому в нас процвітає угодництво? чому «диванна партія» знедолених пенсіонерів не відстоює свої права, а чекає, що це за них зроблять озброєні бійці, повернувшись із фронту?

Київські ідеї «Першого грудня», адаптовані до місцевих реалій, озвучив Ігор Довганюк. Вони базуються, зокрема, на документі, в якому проаналізовано причини поразок на медіа-просторі та розроблено план переможних, хочеться бачити, дій. Зокрема, пан Довганюк пропонує створити в Коломиї незалежний ні від кого засіб масової інформації – з високими вимогами до його рівня, редактора, з залученням молоді, «щоб нові люди творили новий медіа-простір краю». А Михайло Андрусяк додав, що такою може стати вже зареєстрована просвітянська газета. Микола Савчук зазначив, що в ситуації війни всі газети «мають бити в одно – системно, щономера». Необхідно давати адекватні контрвідповіді на будь-які провокативні гасла.

Було висловлено також критичні зауваження до деяких подій та їх відображення в сюжетах і публікаціях. Конкретніше сформулювати пропозиції в план дій домовились на наступному засіданні.

Інформаційна війна і ми в ній




Поділитись


















otta Da Vinci