block




У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння


22 жовтня 2017 року, в неділю 20-ту після П'ятидесятниці, у храмах, громади яких нещодавно приєднались до Коломийської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, з благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, було відслужено недільні богослужіння.

У Храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Рогиня, Городенківського благочиння ієрей Василь Старжинський звершив Божественну Літургію Святителя Іоана Золотоустого.

В Храмі Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець, Коломийського благочиння Акафіст до Пресвятої Богородиці та Молитву за мир в Україні очолив керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак.

Богослужіння було вирішено проводити біля Храму, щоб не дати приводу кільком особам, деякі з них не є мешканцями села, створити враження захоплення Храму. Були тут провокатори та проплачені ЗМІ, щоб зафіксувати побиття вірних Московського Патріархату. Але з Волі Божої все пройшло мирно.

У Храмі Святого Великомученика Юрія Переможця села Острівець, Городенківського благочиння прот. Іван Михайленко відслужив Молебень до Пресвятої Богородиці та прочитав Молитву за Україну.

На Молебні молились священики Городенківського благочиння із сусідніх парафій: митр. прот. Іван Теремко, прот. Іван Мороз, ієрей Любомир Петришин та ієрей Василь Старжинський.

Богослужіння також проводилось біля Святині, оскільки декілька представників Московської Церкви зухвало і вперто не віддають ключі від Храму великій церковній громаді, яка зробила крок в сторону Української Церкви.

Після завершення богослужінь духовенство висловило вдячність церковним громадам за їхню свідому позицію у переході до Київського Патріархату та передали вітання і молитовне благословення від Преосвященного Владики Юліана.

Зараз триває перереєстрація громад Департаментом культури, національностей і релігій Івано-Франківської ОДА.

Процеси їхнього переходу відбуваються мирно, добровільно і в правовому полі. Жодного факту силового захоплення церкви, органами державної влади не зафіксовано.

Надзвичайно важливим є не сам юридичний бік зміни ієрархічного підпорядкування, але зміна в свідомості наших братів і сестер в Христі – людей, які скидають із себе рабські ідеологічні пута, стаючи вільними на рідній землі, під рідним небом в Українській Церкві.

Створення в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви – це питання часу. Підтвердження незворотніх процесів на цьому шляху є чисельні переходи релігійних громад з під юрисдикції УПЦ МП під покров рідної Матері Церкви – Київського Патріархату. Це є свідченням того, що саме в єдності, в спільнодумстві і єдиному прагненні ми сильні і здатні на великі звершення.

В теперішніх реаліях війни із Російською Федерацією, залишатися в ієрархічному підпорядкуванні чужеземного і ненависного до України і всього українського Московського Патріархату – це вибір добровільного рабства.

Загальновідомо, що Москва не захищає своїх віруючих. Її турбота – це ілюзорна підтримка кримінальними елементами, провокаторами, але яка, розповсюдженням неправдивої інформації, розбивається об граніт правди. Вони немов би відстоюють інтереси свого бізнесу на українській території, а не піклуються про паству і для них немає нічого святого.

Красномовними є факти, коли наймити-пастирі релігійних громад, які вийшли з-під ярма Москви, втікаючи, залишають свою паству. Єдиним їх зацікавленням залишається сама споруда – церква, а не душі їх вірних, які, як вони вважають, вдалися в розкол і приречені на загибель.

Спотворюючи правдиву історію Православної Церкви та прикриваючись так званою канонічністю, вони виступають ганебніше за старозавітних фарисеїв і книжників. Перші, будучи виконавцями лише зовнішнього благочестя не прийняли Христа, останні, прикриваючись вірою, ненавидять своїх братів по крові і по вірі.

Представники Московського Патріархату, живучи в суспільній ізоляції, відмежовуючись від останніх доленосних процесів державотворення, а часто відкрито стаючи в опозицію до всього українського, в своїй замкненості породжують дух затхлості, дух лукавства і лицемірства.

Росія втрачає вплив на Україну на всіх рівнях – економічному, культурному, політичному. А тому єдиною сферою впливу залишається церковне життя. Тому ворог на цьому фронті зосереджує всі свої сили, використовуючи брехню, залякування і підкупи.

Не випадковим є те, що перехід стрімкими кроками відбувається саме на території Західної України, люди якої завжди відзначалися щирою вірою і побожністю, свідомою патріотичною позицією, свободолюбством та правдолюбством.

Віримо, що дух рабства у духовному житті України, який ще панує, але вже помітно втрачає свою силу, буде переможений геном українського свободолюбства і глибокої побожності.

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння

У храмах, які перейшли із Московського Патріархату, звершені недільні богослужіння



Поділитись


















otta Da Vinci