«Ніщо так не поширює славу про людину, як відблиск чесноти, хоч би вона й старалася всіма силами її укривати»
Ці слова, дорогі браття і сестри, належать Святителю Іоану Золотоусту, який народився в Антіохії Сирійській у 347 році. Його батьки сповідували християнство. Серед розбурханого моря несправедливості, вони з Божою допомогою старалися призивати ім’я Боже й цього навчали свого первістка Іоана.
«Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, впало одне край дороги, - і було витоптане, а птахи небесні його повидзьобували. Друге ж упало на грунт кам’янистий, - і, зійшовши, всохло, бо немало вогкости. А інше упало між терен, - і вигнався терен, і його поглушив. Інше ж упало на добру землю, - і, зійшовши, уродило стократно». (Лк. 8, 5-8).
Після чудесного зцілення слуги римського сотника в Капернаумі, Господь проходив повз гору Фавор. За цією горою на схилі Гермону, знаходиться арабське село Неїн, колишнє містечко Наїн, яке було огороджене стінами і розташоване зовсім недалеко від Назарету, де зростав Спаситель.
Євангелії, які читаємо кожної неділі під час Святої Літургії, не є випадкові, а спеціально підібрані. Їх можна зібрати у певні тематичні групи. Так, євангельські історії перших неділь після Зіслання Святого Духа розповідають пропрояв віри та її користь для людини.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Христос Воскрес!
Ось уже два тижні, возлюблені у Христі брати і сестри, між християнами лунає це радісне Великоднє вітання, котре сповіщає світові про перемогу добра над злом, світла над темрявою, життя над смертю. Першими, хто розповсюдив радісну звістку про Воскресіння Христове, були жінки-мироносиці. Сьогодні Свята Церква вшановує їх.
Сьогодні особливий день – день, що передує Великому посту. День, коли ми вже цілком готові присвятити себе своєму виправленню, спонукати до виконання заповідей Христових. Саме цього дня Церква згадує про важливу подію, яка називається плачем Адама, плачем нашого прабатька. Сьогодні і ми плачемо разом з ним – через наші гріхи.
Небо і земля нині торжествують. Новонароджене Дитя Боже знову завітало до всіх українських родин, щоб кожному із нас принести мир, злагоду та благословення. «Коли ж настала повнота часу, послав бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом, щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення. (Гал. 4, 4-5).
Дорогі у Христі брати і сестри, в цей святковий день пам’яті Cвятого Апостола Андрія Первозванного, Священне Писання нагадує нам: "Пам’ятайте наставникiв ваших, якi проповiдували вам слово Боже, i, дивлячись на кончину життя їхнього, наслiдуйте вiру їхню. Iсус Христос учора й сьогоднi i навiки Той же" (Євр. 13, 7-8).
«Нині ж перебувають цi три: вiра, надiя, любов; але бiльша з них любов» (1 Кор. 13,13)
Такими словами Апостол Павло звертається не тільки до Коринтян, але й до кожного з нас. Чому саме любов є найбільшою чеснотою? Коли в серці людини буде любов, а за словами Господа Ісуса Христа,який говорить про любов до Бога та ближнього, то звичайно буде, також, любов, буде віра та надія.
