Храм Івана Хрестителя міста Косів

Історія Храму

На сьогоднішній день найстарішою церквою міста Косова є Храм Різдва Іоана Хрестителя.

Він побудований 1912 року на місці старої монастирської церкви Святого Миколая. З історії відомо, що ще за княжих часів тут виник монастир і проіснував до середини ХVIII століття. Про нього мовиться у дарчій грамоті князя Свидригайла датованою 1424 роком. При монастирі, як правило, існувала церква і в Косівській обителі це був Храм Святителя Миколая Чудотворця.

Документи свідчать, що Свято-Миколаївський монастир функціонував протягом кількасот років, про що засвідчує “Ревізія ігуменів 1724 року”. Проте, 1744 року, відповідно до рішення капітули в Дубні “Про концентрацію малих монастирів”, його було закрито і прилучено до Крилоського Свято-Успенського Кафедрального монастиря.

Оскільки, церкви тут будувалися дерев’яні, то їх через певний час доводилось реконструювати, або ж будувати нові. Таким чином, у 1912 році стару Миколаївську церкву розібрали, а на її місці побудували нову.

Косівський Храм Різдва Івана Предтечі побудований у традиційному гуцульському стилі. Це хрестовина споруда, яка увінчується трьома куполами та п’ятьма маківками, два купола закриті, а центральний відкритий до сліпого ліхтаря. Розміри церкви та те, що вона від початку була покрита бляхою, вказує на заможність тогочасної косівської громади.

Зводив Храм майстер із села Бабин – Іван Гарасим`юк. Розпис стін – робота Володимира Гудза. Окрасою церкви є вироби знаменитих косівських різьбярів: Івана Балагурака, Івана Павлика, Миколи Матійчака, Миколи Гавриша, Василя Баранюка та інших (панікадила, кіот, хрести).

До курортного міста Косова завжди приїжджали на лікування та відпочинок відомі люди, які черпали сили у Карпатському краї, і часто життя зводило небайдужих до історії України людей саме у церкві Різдва Івана Хрестителя. Серед них знаний усьому світові професор Іван Огієнко, колишній міністр освіти та віросповідання УНР, пізніше Митрополит Української Православної Церкви в Канаді – Ілларіон. Також бував тут майбутній Патріарх Мстислав (Скрипник).

28 квітня 1988 року, тут прийняв чернецтво отець Василь Романюк – відомий громадський, релігійний та політичний діяч, член Гельсінської спілки, багаторічний в’язень сталінських концтаборів, пізніше Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (1925-1995), глава Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Біля церкви Святого Івана Предтечі знаходиться найстаріше кладовище міста Косова. Тут збереглося чимало надгробних хрестів та пам’ятників ХІХ-ХХ століть. Погрузлі в землю кам’яні надмогильні плити очевидно мають значно давніше походження.

На території Храму встановлено ряд пам’ятних хрестів та Хрест в честь 1000-ліття Хрещення України-Руси.

Окрема сторінка життя церкви у місті Косові – престольне свято 7 липня. З довколишніх сіл та районів приходили і приходять пішим ходом багато прочан. Для них це був ковток віри та впевненості у житті. Щороку проща збирала тисячі людей, які з об’єктивних причин не могли відвідувати свої церкви через страх бути звільненими із роботи.

7 липня 2013 року – з нагоди престольного свята, із Архіпастирським візитом Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, звершив урочисту Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.


Священики, які служили в Храмі:

о. Микола Савраскевич – (помер 1891 року),

о. Сильвестр Симинович,

о. Йосип Ткачук – ( 1903-1958 рр.),

о. Леонтій Борса – (1913 -1967 рр.),

о. Євген Карпінський – (1967-1976 рр.),

о. Дмитро Близнюк – (1976-2004),

о. Ростислав Близнюк – (з 2004 року- і на даний час).

Настоятель Храму


Протоієрей Ростислав Близнюк народився 8 січня 1979 року в місті Косові, в сім’ї священика.

1985-1996 рр. – навчання в Косівській загальноосвітній школі.

У 1996 році вступив до Київської духовної семінарії.

В 1998 році перевівся в Івано-Франківську духовну семінарію, яку закінчив у 2000 році.

У січні 2002 року одружився із Салапатою Наталією Святославівною.

В квітні 2002 року – Митрополитом Воронежським і Липецьким Мефодієм (Нємцовим) рукоположений в сан Диякона, а в травні цього року – в сан Священика.

2004 року – призначений настоятелем Храму Різдва Іоана Хрестителя міста Косів та Храму Святого Апостола, Першомученика й Архідиякона Степана села Город, Косівського благочиння.

2004 року – нагороджений Набедреником.

2006 року – Єпископом Іоаном (Бойчуком) нагороджений Камілавкою.

2008 року – нагороджений Наперсним Хрестом.

У 2009 році – возведений у сан Протоієрея.

2011 року – нагороджений правом носіння Палиці.

2012 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) нагороджений Хрестом із оздобами.