Метою християнського життя є спасіння і вічне життя з Христом. Шляхом покаяння, молитовного ділання, прямуючи стежиною непорочної християнської віри, ми, вигнанці раю, знову можемо досягнути небесної Батьківщини. Отже, використовуючи великі благодатні Христові дари, намагаймося з’єднатися з Ним ще в земному нашому житті, щоб бути вписаними в книгу вічного життя.

В житті християнина, в його мандрівці до вічної небесної Батьківщини без таких Таїнств Христової Церкви, як покаяння-сповідь і святе причастя Тіла і Крові Господньої, неможливо обійтися. “Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день” (Ін. 6,54). Причастя Тіла і Крові Господньої – це те найбільше, що залишив Христос своїй Церкві. Під освяченими видами хліба і вина присутні дійсні Найсвятіші Тіло і Кров Господні. Користаймо з усією відповідальністю з цього Божого Дару для нашого спасіння.

Однак у наш час спостерігається певна байдужість і безвідповідальність стосовно Св. Таїнств Тіла і Крові Господніх. Зокрема, багато людей і в багатьох випадках причащаються без належної підготовки, чим стягають на себе великий і страшний гріх, Божий гнів та кару.

Причастя Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа – це така велика святість, що ніхто не має сміти наблизитися до Святої Чаші без глибокого покаяння, без щирої і повної індивідуальної сповіді й одержання прощення гріхів за посередництвом священика. Святому причастю передує Таїнство покаяння-сповіді – це велике Таїнство Божої любові до грішника. Бо коли ми, омиті від гріхів у хрещенні та обдаровані Божою благодаттю, знову допускаємося (чи зі злоби, чи по немочі нашій) нових гріхів, то Господь здебільшого не відкидає нас і не відвертається, але готовий знову нам простити, якщо ми щиро каємося, шкодуємо, що зневажили Бога та обіцяємо виправити наше життя. Але для одержання прощення Він поставив вимогу, щоб ми визнали гріхи перед священиком та з його уст одержали прощення гріхів. Воскреснувши, Христос сказав до апостолів і їхніх наступників: “Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите – залишаться” (Ін. 20, 23).

Хто вирішив приступити і прийняти ці Таїнства, повинен відбути хоч три доби говіння, тобто постити (до посту належить також стриманість від інтимних подружніх стосунків), брати участь у богослужіннях (вечірня, утреня, часи, Літургія), читати Євангеліє та інші духовні книги, уникати розважальних програм по телевізору, непотрібних розмов, особливо осуду щодо інших, зробити уважний іспит совісті (за допомогою молитовника), читати молитви перед сповіддю, а опісля – молитви по сповіді. Під час сповіді не затаювати гріхів, не вигороджувати себе, нібито хтось інший винен у наших гріхах, звинувачувати себе, а не інших.

Жінка чи дівчина має йти до церкви з покритою (хустиною) головою, без жодної косметики, не в штанах чи в міні-спідниці.

Напередодні причастям не можна їсти і пити, і дітям не давати, якщо вони мають причащатися, не курити (куріння є гріхом, якого треба якнайшвидше позбутися). Крім участі в богослужіннях у дні говіння, того дня також слід бути присутнім на часах і Літургії, а попередньо вдома прочитати правило перед святим причастям.

Молитовне правило до причастя:

• канон Господу нашому Ісусу Христу;
• канон Пресвятій Богородиці;
• канон ангелу-хоронителю;
• послідування до святого причастя: Псалми 22, 23, 115. Тропарі. Канон до святого причастя. Молитви до святого причастя.

В день причастя належить вислухати Літургію, стоячи на своєму місці, а в потрібний момент стати неподалік амвона, склавши руки навхрест на грудях (права на ліву); спокійно приступити, голосно назвати своє ім’я і прийняти причастя, легенько стягнувши Його з ложечки губами. Платом витерти уста, відійти на місце, де подають теплоту і антидор. Запити теплотою і спожити часточку антидору, відійти на своє місце і продовжувати благоговійну участь у Літургії. Коло чаші ні перед причастям, ні після нього не хреститися (щоб ненароком не вибити її з рук священика).

З великим почуттям вдячності і благоговінням необхідно прочитати і молитви після причастя. Щонайменше добу після того слід багато молитися, читати Святе Письмо, не дивитися телевізор, а подружжю – не відбувати інтимних стосунків.

Священик Анатолій МОМОТ