Торжественне Архієрейське богослужіння у Храмі села Криворівня
25 лютого 2024 року, в неділю про митаря й фарисея, Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський Юліан, із архіпастирським візитом відвідав Храм Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня, Верховинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, під час якої підносились посильні прохання за воїнів, які захищають Україну, волонтерів, владу та весь Український народ.
На церковному подвір’ї Правлячого Архієрея з короваєм, квітами та привітаннями зустрічали чисельні парафіяни та гості Храму та, під радісні звуки церковних дзвонів, провели до Святині.
У притворі Архіпастиря зустрів настоятель Храму митр. прот. Іван Рибарук та запросив очолити торжественне богослужіння.
Високопреосвященному Владиці за богослужінням співслужили: настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня митр. прот. Іван Рибарук; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя) ієрей Борис Мних та протодиякон Антон Трачук.
За урочистим богослужінням також молився староста Криворівнянської сільської ради Ілійчук Дмитро Васильович.
Після відпусту Архієпископ Юліан звернувся до присутніх зі словом, у якому, серед іншого, зазначив: “Дякую сьогодні Господу за те, що Він благословив усім нам зібратися разом в цьому прекрасному краї й древній та унікальній Святині, щоб у молитві зустрітись із нашим Небесним Творцем”.
Тлумачачи притчу про митаря і фарисея, Владика Юліан наголосив: “Молитва фарисея є сповненою вихвалянням, а молитва митаря – повна смирення. Саме істинна молитва полягає в прославі Імені Божого та благанні про помилування. Людина не може хвалитися своїми добрими вчинками, тому що Господь і так про них знає. Смирення ж породжується від усвідомлення власної гріховності”…
Також Високопреосвященний Владика торкнувся жахливої реальності війни, в якій продовжує перебувати Українська Держава: “Сьогодні ми в першу чергу згадуємо наших воїнів – захисників і захисниць, які віддали найцінніше, що в них було – власні життя в ім’я великої любові до свого народу, краю та рідної землі. Ми молимось і пам’ятаємо за невинно убієнних жертв війни – мирних жителів України”.
Керуючий Коломийською Єпархією висловив слова подяки парафіянам за їхню дієву патріотичну позицію особливо в переломні періоди історії нашої Держави, а також за їхню активну волонтерську діяльність.
“Сьогодні ми щиро дякуємо нашим Героям, яких дуже багато з цього краю на передовій. Кожен день, кожної хвилини, щомиті вони ризикують власним життям, але продовжують стояти заради нашого визволення, миру та спільного майбутнього. Їм жертовно допомагають волонтери та всі небайдужі люди доброї волі по цілому світу… Також ми співчуваємо усім родинам, які сьогодні перебувають у жалобі та разом із ним тужимо й плачемо за загиблими воїнами, й за тими, про яких сьогодні немає звістки. Ми віримо й просимо в Господа, щоб він підтримував нашу надію, щоб вона не була осоромленою і щоб наші воїни поверталися цілими й неушкодженими до своїх домівок”, – наголосив Керуючий Коломийською Єпархією.
Звертаючись до отця-настоятеля, Архіпастир подякував йому за плідну пастирську діяльність, вміле адміністрування парафії та виховання молодого покоління на засадах християнської моралі та любові до України, наголосивши: “Отець Іван є символом нашої Єпархії та нашої Церкви, якого також знають за межами нашої Батьківщини. Бути добрим священиком – це велика праця та життя до самозречення, які відкривають для людей люблячого Бога”.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Високопреосвященство нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою, а Медаллю “Хрест Свободи” – митр. прот. Івана Рибарука та Ігнатюка Ігоря Юрійовича.
Також Правлячий Архієрей нагородив активних парафіян та волонтерів Подяками Єпархіального Управління: колектив Криворівнянського ліцею ім. Михайла Грушевського; колектив Криворівнянського ЗДО «Червона шапочка»; колектив ГО «Гуцулики»; ієрея Бориса Мниха; Юряка Івана Васильовича; сім’ю Василя Дмитровича та Галини Петрівни Текинюків; Прокоп’юка Володимира Миколайовича; Капущака Володимира Михайловича; Кіращука Володимира Дмитровича; Мартинюка Мирослава Яремовича; сім’ю Василя Івановича та Катерини Юріївни Пітиляків; Гасюка Дмитра Юрійовича; Зеленчука Миколу Івановича; Гаврилюка Ярослава Юрійовича; сім’ю Юрія Юрійовича та Лілії Іванівни Стефураків; Плитку Марію Дмитрівну; Рибарука Павла Івановича; Семенюк Руслану Ігорівну; Боднарука Івана Івановича; Ілійчука Дмитра Васильовича; сім’ю Василя Дмитровича та Марії Юріївни Павлюків; сім’ю Віталія Васильовича та Ганни Іванівни Готичів; Кіщука Віктора Петровича; Кермощука Дмитра Дмитровича; Марусяка Петра Васильовича; Тинкалюка Петра Дмитровича; Кумлика Василя Юрійовича; Соколовського Мирослава Васильовича; Данилюка Миколу Миколайовича; Танасійчука Віктора Васильовича; сім’ю Івана Дмитровича та Віти Василівни Шкрібляків; Томащук Галину Федорівну; Петрук Вікторію Василівну; сім’ю Михайла Івановича та Василини Іванівни Капущаків; Мосейчук Параскевію Петрівну; Данилюк Ольгу Василівну; Дзурака Василя Петровича; Іванійчука Петра Олексійовича; Якіб’юка Івана Федоровича; сім’ю Василя Миколайовича та Василини Михайлівни Зеленчуків; Зеленчука Василя Михайловича; Цвілинюк Наталію Василівну; Зеленчук Василину Василівну; Плитку Михайла Петровича; Петрук Василину Михайлівну; Зеленчук Марію Іванівну; Біловусяк Анну Василівну; Потяк Василину Василівну; Павлюк Василину Василівну; Потяк Марію Дмитрівну; Коровчука Миколуа Іванович; Марусяк Галину Володимирівну; Зеленчука Василя Миколайовича; Потяк Марію Петрівну; сім’ю Михайла Дмитровича та Марії Миколаївни Зеленчуків; Томащука Василя Федоровича; Готича Володимира Васильовича; сім’ю Івана Миколайовича та Марії Дмитрівни Марусяків; Германюка Василя Івановича; сім’ю Юрія Юрійовича та Олени Ігорівни Грицюків; Сліпенчука Івана Івановича; сім’ю Петра Миколайовича та Софії Василівни Недоходюків; сім’ю Івана Івановича та Калини Миколаївни Крічфалушіїв; сім’ю Миколи Васильовича та Галини-Ганни Дмитрівни Мосейчуків; сім’ю Петра Дмитровича і Параски Василівни Бельмегів та Соколовського Миколу Миколайовича.
У свою чергу настоятель Храму висловив вдячність Архіпастирю за візит, свято молитви, повчальні слова проповіді й нагороди та вручив ікону Таємної Вечері та cвяту просфору.
Також Владика Юліан отримав в подарунок двохтомник “Криворівня” від автора – Василя Миколайовича Зеленчука.
Завершилось торжественне богослужіння уставним Многоліттям.
