Єпископ Юліан очолив Парастас за спокій душі українського воїна Ігоря Войтишина
20 січня 2024 року, в селі Чорнолізці, Івано-Франківського району, у батьківському домі, було відслужено Чин Парастасу за спокій душі мужнього воїна-захисника, сина клірика Коломийської Єпархії митр. прот. Богдана Войтишина – Войтишина Ігоря Богдановича, який на 35-му році життя відійшов у вічність через ускладнення від важкого поранення на фронті.
Заупокійне богослужіння очолив Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.Архіпастирю під час Парастасу співслужили: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, благочинний Тисменицького благочиння митр. прот. Василь Качур (Івано-Франківсько-Галицька Єпархія), митр. прот. Іван Бурак, митр. прот. Михайло Гуменяк, митр. прот. Микола Кравчук, митр. прот. Мирослав Ніньовський, митр. прот. Іван Осадчук, митр. прот. Іван Мельник, митр. прот. Іван Терновський, митр. прот. Василь Лесюк (Івано-Франківсько-Галицька Єпархія), митр. прот. Іван Мороз, митр. прот. Василь Барчинський, митр. прот. Сергій Стефурак (Івано-Франківсько-Галицька Єпархія), митр. прот. Олег Богак (Івано-Франківсько-Галицька Єпархія), прот. Ігор Івасютин, прот. Володимир Молявчик, прот. Василь Мороз, ієрей Василь Марковський, ієрей Василь Старжинський, ієрей Дмитро Лісецький, ієрей Василь Терновський та протодиякон Антон Трачук.
Після відпусту Правлячий Архієрей звернувся до присутніх зі словом, у якомувисловив слова співчуття рідним та близьким, зазначивши: “Дорогий наш співбрате, отче Богдане, всечесні отці, дорога й засмучена родино, браття і сестри! Сьогодні цей дім наповнився великим смутком і сльозами, адже ми зібралися тут, щоб провести в останню дорогу славного захисника нашого народу, Героя нашої Держави – новопреставленого воїна Ігоря”.
“Він народився в середині літа, коли сонце обігрівало землю своїм теплом. Вся родина тішилася тому, що прийшло нове життя у цей світ. Маленького беззахисниго немовлятка батьки вкладали до колиски і під спів колискової ніжно і лагідно заколисували до сну. Він засинав і під ваші молитви в яких ви просили для нього щасливої долі. Дивлячись на спляче дитя ви тішилися, що у вас є така прекрасна дитини, перед якою ціле життя. А Ви допоможете в часі зростання сина, робити це життя безтурботним і успішним для нього.Сьогодні, у цей зимовий день, з різницею у майже 35 років, дуже сумно – біль розриває наше серце, адже колискою для Вашої дитини є гріб, і ви так само з ніжністю і любов’ю стоїте, дивлячись на дитину і бачите її в глибокому сні. Лише сьогодні не ви заколисали дитину до сну від якого пробуджуються, сьогодні колискову заспівала смерть, а пробудження буде лише у Воскресінні. Колискової не чути сьогодні, а чути скорботний похоронний спів… Природньо, щоб діти хоронили батьків, а не навпаки. Та коли порушуються закони буття, коли зло починає панувати в цьому світі, тоді все перевертається та йде нанівець…
Його життя минало так, як і у всіх. Він дорослішав, мав сім’ю, прекрасну дитину, але коли його покликала Батьківщина-Матір на захист, він, не вагаючись, пішов. Сьогодні ми бачимо наслідок цієї війни і проводжаємо його в останню дорогу”, – зазначив Архіпастир.
“В цей день ми всі разом шукаємо слова підтримки для рідних, але, на жаль, не можемо їх знайти. Ми щиро співчуваємо і розділяємо Ваше горе, тому що воно наше спільне горе. Сьогодні Україна втрачає своїх найкращих синів і дочок, адже ворог, увійшовши в наш дім, забирає у нас найдорожче – наших рідних і близьких…
Страждання й душевний біль від втрати дорогої людини є величезним і не можливо підібрати слів, щоб втішити зранені душі рідних. Але нашою сьогоднішньою присутністю ми розділяємо з вами, дорога родино, цей біль, тому що це й наш біль, наше спільне горе й сльози на очах у багатьох українців…Болем сьогодні відгукується в серцях тисяч людей ця сумна жалобна подія, яку ми тут переживаємо. Як нам важко сказати тобі сьогодні: «Прощай»! Проти цього слова бунтується наш розум, наша воля і наше почуття. Як важко нам тебе так швидко відпустити! Скільки ще невтілених задумів та недовершених справ…
З усією скорботою, але з вірою у Воскресіння передаємо тебе в люблячі обійми нашого Небесного Отця. Ми віримо, що лише Він може воскресити те, що помирає, врятувати те, що гине, оздоровити те, що хворе, відбудувати те, що розсипалося. Прощаючись, кажемо тобі: «До зустрічі!». Бо знаємо, що ти йдеш, туди, куди ми всі прямуємо. Бо тут, на землі, ми лише подорожні, не маємо постійного місця, а йдемо, як паломники, до нашої Небесної Батьківщини…Спільне горе спонукає нас до об’єднання української нації, спонукає нас бути дружніми, терпеливішими один до одного та поспішити жертовно послужити один одному…
Хрест – це символ страждань, але й символ перемоги. Не може бути перемоги без страждань, не може бути визволення без жертви. Саме це нам довів Господь Своєю Жертвою на Хресті й став прикладом для наших славних пращурів і для сьогоднішніх героїв…Ми переконані, що воїн і захисник – новопреставлений раб Божий Ігор перебуватиме в обіймах нашого Небесного Творця, тому що він виконав велику заповідь: “Немає більшої любові над ту, як хто душу свою, покладе за друзів своїх” (Ів. 15, 13), – наголосив Правлячий Архієрей.
Наступного дня, буде звершено Чин Похорону в місцевому Храмі, після чого тіло спочилого українського Героя буде похоронене на сільському цвинтарі.
Інші новини
