Історія Храму

За розповідями старожилів, попередній Храм у селі Жукотин знаходився в урочищі “Селище”, де був старий цвинтар. Зараз там знаходиться святий Хрест, який нагадує про святе місце.

Сучасний Храм Воскресіння Христового побудований у 1844 році на пагорбі, який колись був поза межами села, а з плином часу став у його центрі.

До 1939 року церква була трьохкупольною у вигляді корабля. Цього ж року, на пожертви віруючих Храм був обновлений і реконструйований, а саме, по обидва боки церкви було долито фундамент і добудовано праву і ліву сторону Храму. В результаті Святиня стала хрестовидною із п’ятьма куполами.

До 1946 року парафія села Жукотин, до якої належав Храм Покрови Пресвятої Богородиці села Михалків належала до Жуківського деканату (тепер Тлумацький район).

За весь час існування церква була діючою, навіть в атеїстичні роки радянської влади не закривалася, а задовільняла духовні потреби віруючих й навколишніх сіл.

У 1988 році – з нагоди 1000-ліття Хрещення Руси-України в Храмі було відслужене урочисте богослужіння, після якого відбулось освячення пам’ятного Хреста.

В 1991-1992 рр. – стараннями парафіян здійснено внутрішні розписи Храму.

У 1994 році церковна громада святкувала 150-річчя Храму. Урочисте Архієрейське Богослужіння очолив Митрополит Івано-Франківський і Галицький Андрій, після чого було освячено пам’ятну дошку.

2000-го року – Храм відвідав правлячий на той час Архієрей Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук) та очолив святкову Божественну Літургію, після якої у центрі села здійснив освячення каплиці, зведеної до 2000-ліття Різдва Христового.

6 травня 2013 року – з нагоди престольного свята, з архіпастирським візитом Храм звідвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан та очолив урочисту Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.

2014 року – до 170-ліття Святині, з ініціативи настоятеля Храму, на церковному подвір’ї освячено дубовий Хрест, встановлений місцевим майстром Петром Ткачуком. Також, цього року обновлено церковну огорожу.

Священики, які служили в Храмі:
о. Іван Савицький – (1831-1832 рр.)

о. Микола Яворський – (1835-1838 рр.)

о. Омельян Зварич – (1838-1841рр.)

о. Григорій Боднар – (1841-1849рр.)

о. Сиверин Колянківський – (1849 -1850 рр.)

о. Фелікс Білинський – (1850-1863 рр.)

о. Теофіл Данилович – (1863-1875 рр.)

о. Іван Терлецький – (1867-1875 рр.)

о. Микола Сов’яковський – (1875-1876 рр.)

о. Микола Волошинський – (1876-1889 рр.)

о. Лука Корвацький – (1889-1890 рр.)

о. Володимир Лукашевич – (1890-1900 рр.)

о. Лазар Боднарук – (1900-1901рр.)

о. Михайло Романовський – (1901-1909 рр.)

о. Олексій Луців – (1909-1911 рр.)

о. Михайло Романовський – (1911-1919 рр.)

о. Володимир Левицький – (1919-1926 рр.)

о. Володимир Левицький – (1926-1934 рр.)

о. Юліан Ставничий – (1934-1935 рр.)

о. Теофіл-Тарас Турчанович – (1935-1936 рр.)

о. Василь Пугач – (1937-1938 рр.)

о. Яків Дутчак – (1938-1947 рр.)

о. Богдан Лесюк – (1979-1988 рр.)

о. Степан Гушуляк – (1986-1988 рр.)

о. Володимир Липко – (1988-1992 рр.)

о. Микола Гринюк – (1992 р.)

о. Роман Жигалюк (1992-1997 рр.)

о. Мирослав Гулик (1997-1998 рр.)

о. Василь Мізюк (1999 – і до сьогодні).

Настоятель Храму

Митрофорний протоієрей Василь Мізюк народився 16 червня 1967 року в селі Казанів Коломийського району Івано-Франківської області, в селянській сім’ї.

З 1974 р. по 1982 р. – навчався у Коршівській середній школі.

З 1982 р. по 1985 р. – навчання у Коршівському СПТУ № 32 .

З 1985 р. по 1987 р. – проходив службу в лавах Радянської армії (Німеччина).

22 липня 1989 р. – вінчався із Бойчук Надією Василівною.

6 лютого 1991 р. – народився син Мізюк Назарій Васильович.

З 1991по 1994 рр. – навчання в Івано-Франківській Духовній Семінарії.

12 лютого 1992 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Андрієм (Абрамчуком) рукоположений у сан диякона, а 1 березня цього року – в сан священика.

13 грудня 1992 р. – призначений священиком Собору Преображення Господнього м. Коломиї.

21 червня 1994 р. – нагороджений правом носіння Набедреника.

19 вересня 1994 р. – народилася дочка Мізюк Уляна Василівна.

З 1995 по 1999 рр. – навчався у Київській Духовній Академії.

19 серпня 1996 р. – нагороджений Наперсний хрест.

29 квітня 1997 р. – нагороджений Хрестом з прикрасами.

У 2002 р. – призначений благочинним м. Коломиї.

2 квітня 2007 р. – нагороджений правом носіння Митри.