Якщо ми просимо чогось у Бога і при цьому самі нічим не жертвуємо, то наше прохання недорого коштує.

Якщо я сиджу склавши руки і кажу: «Боже мій, прошу Тебе, зціли такого-то хворого», а сам при цьому не йду ні на яку жертву, то я просто вимовляю гарні слова (кидаю їх на вітер). Якщо ж у мене є любов, то Христос, побачивши її, виконає моє прохання – звичайно, якщо це піде на користь ближньому. Тому, коли люди просять вас помолитися за хворого, говоріть їм, щоб самі вони теж молилися або, принаймні, намагалися позбутися своїх гріхів.

До мене приходять деякі люди і просять: «Зціли мене, я чув, що ти можеш мені допомогти». Однак ці люди хочуть отримати допомогу, не докладаючи жодних зусиль. Наприклад, ти кажеш людині: «Не їж солодке, зроби цю жертву, щоб тобі допоміг Бог». А вона тобі відповідає: «Чому? Невже Бог не може допомогти мені і без цієї жертви?». Такі люди не можуть пожертвувати чимось навіть для себе самих. Де вже там вони пожертвують собою заради іншого! Але є і такі, хто не їсть солодкого, щоб Христос допоміг страждаючим від цукрового діабету, або не сплять, щоб Христос дав трохи сну тим, хто страждає на безсоння. Вчиняючи так, людина вступає в спорідненість з Богом. І тоді Бог подає людям Свою Благодать.

Коли людина каже мені, що вона не може помолитися за когось зі своїх хворих рідних, я раджу йому піти заради цього хворого на жертву, пожертвувати чимось, що завдає шкоди його власному здоров’ю.

Якось до мене в келію приїхав чоловік з Німеччини. У нього була донька, яка поступово ставала паралізованою. Лікарі від дівчинки відмовилися. Нещасний батько перебував у розпачі. «Зроби і ти якусь жертву заради здоров’я своєї дитини, – порадив я йому. – Поклони бити ти не можеш, молитися теж не можеш. Добре, що вже там. А скажи: скільки сигарет на день ти викурюєш?». «Чотири з половиною пачки», – відповів він. «Викурювати одну пачку, – сказав я йому, – а гроші, які ти витрачав би на інші три з половиною пачки, давай як милостиню якомусь біднякові». – «Отче, – сказав він мені, – якщо моя дитина одужає, то я кину курити назовсім». – «Ні, – кажу, – коли вона одужає, це вже не матиме ціни. Ти повинен кинути курити зараз. Облиш куріння. Невже ти не любиш свою дитину?». – «Я не люблю свою дитину?! Та я заради неї кинуся вниз з шостого поверху», – відповів він мені. «Я не кажу тобі, щоб ти кинувся з шостого поверху, я говорю, щоб ти кинув курити. Якщо ти зробиш божевільний вчинок і кинешся з шостого поверху, то ти залишиш свою дитину безпритульною і втратиш свою душу. Я раджу тобі зробити щось легше: кинути палити. Кидай просто зараз!». Але він нізащо не хотів кинути курити, і в результаті пішов від мене в сльозах! Ну як можна допомогти такій людині? А ось ті, що тебе слухають, отримують допомогу.

Якось прийшов до мене чоловік, який задихався від пішої ходи. Я зрозумів, що він багато курить, і сказав йому: «Чоловіче дивний, чому ж ти стільки куриш? Адже ти захворієш». Трохи віддихавшись, він сказав: «Моя дружина дуже хвора і може померти. Прошу тебе, помолися, щоби сталося диво. Лікарі в безсиллі опустили руки». – «А чи любиш ти свою дружину?» – запитав я його. «Люблю». – «Тоді чому сам ти не хочеш їй допомогти? Вона зробила те, що могла, лікарі теж зробили все можливе. Ти прийшов сюди і просиш мене, щоб я теж зробив те, що я можу: тобто щоб я помолився за те, щоб їй допоміг Бог. Однак що зробив ти сам, щоби твоя дружина отримала допомогу?» – «А що я можу зробити?» – здивувався він. «Якщо ти кинеш палити, – сказав я йому, – то твоя дружина видужає». Я подумав про те, що коли Бог побачить, що одужання духовно не допоможе його дружині, то, кинувши палити, цей чоловік, по крайній мірі, сам позбудеться від того зла, яке приносить куріння. Минув місяць, і він радісний прийшов, щоб мені подякувати. «Я кинув палити, і моя дружина одужала». Через деякий час він знову прийшов до мене, був дуже засмучений і розповів про те, що потихеньку знову почав покурювати, а його дружина знову тяжко захворіла. «Ну, –  сказав я йому, – тепер про ліки ти знаєш сам. Кидай палити».

Одного разу до старця прийшли люди, які просили помолитися за хвору дитину, і запитували, чи вона одужає?

Скажіть їм так: «Старець буде молитися. Христос любить цю дитину і зробить все, що піде їй на користь. Якщо Він побачить, що дорослішою дитині стане краще, то Він почує молитву старця. Однак якщо Христос побачить, що, ставши дорослою, дитина не перебуватиме в доброму духовному стані, то Він забере її до себе зараз. Він зробить це тому, що він її любить». – «Просіть, – каже він, – і дасться вам». Але Бог дасть мені те, що просимо в тому випадку, якщо я сам віддам себе Богові. В іншому випадку навіщо Він даватиме мені життя? Щоб я потім від Нього відійшов? Коли я молюся за хворого, то радію і тоді, коли він одужує, і тоді, коли помирає.

Чи правильно ми чинимо, коли молимося за власне здоров’я?

Краще, якщо ми проситимемо в Бога звільнення від пристрастей. Тобто спершу маємо шукати і просити Царства Божого. Просячи Бога зцілити нас від хвороби, ми розтрачуємо наше небесне надбання. Однак якщо ми не витримуємо тих страждань, які приносить хвороба, то будемо просити Бога за зцілення, а Господь подасть, що для нас є корисніше.

Чи допоможуть хворому наші молитви, якщо сам він просить у Бога чогось іншого?

Якщо хворий просить у Бога, щоб одужав тільки він сам, і не молиться, щоб зцілення отримали й інші хворі, то він чинить неправильно. Якщо людина просить вас помолитися за нього, тому що на такий-то день у нього призначена операція, то ви починайте молитися відразу, як він про це попросить. Не чекайте того дня і години, коли його повезуть в операційну, щоби в цей час почати молитися. І на службах, коли священик виголошує: «За тих, хто в немочах перебуває», з трепетом співайте: «Господи, помилуй». Якщо здорові не будуть хоч трохи молитися за хворих, то невдовзі Христос скаже їм: «Ви були здорові і не молилися за тих, хто страждав. Не знаю вас» (Мф. 7:23).

Якщо ми не молимося за хворого, то хвороба розвиватиметься природно. Але коли ми за нього складаємо молитви, то вона може змінити природний хід. Тому завжди молімося за хворих та немічних.