Історія Храму

Майже у самому центрі с. Бистриці, в оточенні струнких кедрів із 1924 року стоїть Храм Святого Великомученика Юрія Переможця.

Cпочатку мешканці села Бистриця (до 1946 року Рафайлова) своєї церкви не мали та були парафіянами Храму Святого Великомученика Димитрія Солунського с. Зелена, дорога до якого була не близькою і долати її старшим людям було нелегко. Тому назріло питання про власний Храм, але осилити будівництво церкви невеликій громаді було не під силу, тож вирішили поставити хоча б каплицю.

У 1898 році вона була збудована й освячена на честь Святого Великомученика Юрія Переможця.

Із приводу будівництва каплиці-церкви є різні перекази. Один із них розповідає, що першу церкву у Рафайлові допоміг збудувати племінник австрійського цісаря Франца Йосифа архикнязь Отто, який перебуваючи на полюванні, довідався про наміри рафайлівців і допоміг їм коштами.

Про іншу версію пише Роман Юркевич, надлісний державних лісів Рафайлівського лісництва (1920-1930 рр.) у своїх спогадах «Лісництва Станіславщини» пише: «Юрій Мартинець записався золотими буквами у серцях рафайлівських гуцулів. Він збудував їм першу церковцю та був їх приятелем і добродієм. Цю церковцю спалили мадяри у 1915 році, а людей перестріляли».

До 1924 р. парафіяни села Рафайлова знову ходили до церкви в с. Зелена.

у 1922 році – старанням жителів села та надлісничого Романа Юркевича розпочалося будівництво нової церкви. Її почали будувати на місці спаленої старої церкви, але дещо збільшили розміри. Керував будівництвом Храму Василь Марчук – самоук-будівельник, який на той час працював на заготівлі деревини.
Безпосередньо зводив Святиню Дмитро Косюк, якому допомагали нащадки німецьких спеціалістів по будівництву гідроспоруд Тонко Югас і Палко Васильківський.

14 жовтня 1924 року роботи були завершені й Храм освятили на честь Святого Великомученика Юрія Переможця. Церква побудована зі смерекових брусів, є однокупольною, хрестоподібнною і була покрита ґонтою. Першими священиками, які служили в Храмі були: о. Воєвудка, о. Ганкевич, о. Решитилович та о. Левицький.

У 1942 році майстер Іван Слижук взявся за виготовлення іконостасу. Він був виготовлений на дошці карпатського кедра, яка добре піддається різьбленню і має гарне червонувате забарвлення.

Протягом 1940-1942 рр. Даний майстер також виготовив нижню частину іконостасу, однак повністю завершити роботу талановитому майстру не судилось. За активну участь в діяльності ОУН-УПА у березні 1943 року він був убитий угорським патрулем. Похований на місцевому цвинтарі. Завершив роботу над іконостасом Василь Фіздалюк, уродженець села Річки Косівського району, який на той час працював лісорубом у селі Рафайлова. Протягом 1943-1944 рр. він довершив верхню частину іконостасу.

На подвір’ї Святині стоїть збудована одночасно з церквою двоярусна дзвіниця, на якій було три дзвони. За переказами старожилів вони були куплені за 5 тисяч злотих, які пожертвували жителі села.

Храм щасливо пережив лихоліття другої Світової війни і не менш тривожні перші післявоєнні роки, коли Бистриця була місцем розташування підрозділів УПА.
Священиком в цей час був о. Омелян Ковальський, який був добрим проповідником і пастирем. Після його смерті у 1967 році священиком призначено о. Волянського, який прослужив всього місяць і був за доносом репресований.

10 вересня 1967 року – на прохання віруючих священиком призначено о. Івана Месечка. Отець Іван був тяжко хворий і 1 жовтня 1968 року відійшов у вічність.

23 квітня 1969 року – настоятелем було призначено о. Василя Мисечка. Під його керівництвом у 1970 році церкву перекрили цинковою бляхою, придбали багато церковних речей, ікон, розписали, впорядкували подвір’я, а також посадили молоді кедри, які й зараз прикрашають територію Храму. Отець Василь Мисечко багато працював над піднесенням духовного життя села і відійшов у вічність у 1978 році. За заповітом його поховали на цвинтарі в Почаївській Лаврі.

У 1979 році – Постановою Ради Міністрів УРСР церква Святого Великомученика Юрія Переможця та дзвіниця були занесені до Державного реєстру пам’яток як пам’ятка архітектури національного значення. В цьому ж році умілець Юрій Самуляк, уродженець села Зелена, вирізьбив оригінальний кедровий хрест, який встановлений на подвір’ї церкви.

Після смерті о. Василія настоятелями були: о. Мирослав Яворський, о. Ковальський, о. Іван Одуд, о. Киселевський, о. Степан Волочій.

В липні 1986 року – на парафію був призначений випускник Одеської духовної семінарії о. Юрій Пецюк, який був настоятелем до 2013 року. Під його керівництвом церкву перекрили алюмінієвою бляхою, а стіни облицювали чеканкою.

В цей період, на кошти громади, було збудовано дзвіницю і придбано дзвін. Також фасад церкви обкладено фельшбрусом із дерева.
У 1989 р. – церковна громада вийшла з під юрисдикції Московського патріархату і приєдналася до Української Церкви.

23 грудня 2013 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном настоятелем Храму призначено священика Михайла Герилюка.

Під керівництвом нового настоятеля біля церкви зведено кам’яну огорожу, сходи, замінено куполи на дзвіниці та встановлено кам’яну відмостку й фундамент.

28 серпня 2014 року – на подвір’ї Святині споруджено дерев’яну каплицю, яку освячено на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Настоятель Храму

Ієрей Михайло Герилюк народився 19 вересня 1984 року в с. Зелена

Надвірнянського району Івано-Франківської області, в сім’ї робітників.

З 1991 по 2002 роки – навчався у Зеленській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

У 2002 році вступив до Івано-Франківській Духовній Семінарії, яку закінчив 19 червня 2005 року. Цього року Архієпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом нагороджений благословенною Архієрейською Грамотою.

17 червня 2006 року – у Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого м. Надвірна, Надвірнянського благочиння прийняв Таїнство Шлюбу з Саборяк Марією Василівною.

3 вересня 2006 року – у Храмі Святого Архістратига Михаїла с. Лісна Терновиця, Надвірнянського благочиння Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) рукоположений в сан диякона.

3 жовтня 2010 року – у Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого м. Надвірна Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) рукоположений в сан священика.

30 грудня 2012 року – призначений священиком Храму Свт. Вмч. Юрія Переможця в с. Бистриця Делятинського благочиння.

30 квітня 2013 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном нагороджений правом носіння Набедреника.

Від 23 грудня 2013 року – призначений настоятелем Храму Святого Великомученика Юрія Переможця с. Бистриця, Делятинського благочиння.