ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Єпископа Коломийського і Косівського ЮЛІАНА

Боголюбивим пастирям і всім вірним

Коломийської Єпархії

Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

Всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Христос Воскрес!

У ці світлі Пасхальні дні невимовне Божественне Світло знову руйнує камінь біля дверей Гробу та сповіщає всій Вселенній радісну новину про Воскресіння Господнє. Звістка про Воскреслого Христа до сьогодні така ж радісна і так само переповнює наші серця любов’ю та миром. Вона пронеслася по всьому світу і полонила душі віруючих людей. До неї горнуться всі струджені й обтяжені долею, шукаючи розради, потіхи та душевного спокою.

У сьогоднішні трагічні та похмурі дні нашої визвольної боротьби Світле Христове Воскресіння дарує промінь світла і надії в перемозі над владою темряви агресора. «Бо ось, темрява покриє землю, і морок – народи; а над тобою, Єрусалиме, засяє Господь, і слава Його явиться над тобою. І прийдуть народи до світла твого, і царі – до сяйва, яке сходить над тобою» (Іс.60, 2-3). Сьогодні це сяйво, яке провістив старозавітний Пророк, зійшло над всією Вселенною! Воно лине світосяйними потоками з Гробу Господнього, сповіщаючи про Воскресіння Христове!

Цього року всі ми, весь український народ, по-особливому єднаємося з Нашим Спасителем у Таїнстві Воскресіння – проходячи власну Голгофу страждань та смерті, з надією на оновлення та перемогу у Воскреслому Спасителі. Таїнство Воскресіння Христового нерозривно пов’язане з Його стражданнями і Хресною смертю. Христос входить в історію життя кожного із нас, переживаючи наші страждання та приниження: разом із Ним засуджені та вбиті, але тільки разом із Ним маємо здатність піднятися з гробу і воскреснути. Цей Великий піст і Пасха Христова стали особливими для нас. Переживаючи їх у часі війни – не в спогляданні, не в думках і роздумах, а в шокуючій реальності – ми долучилися до Страждань Христових. Внаслідок цього ще більше відчуваємо муки Христа і Його безмежну любов до нас.

Даючи духовну оцінку жахливим подіям війни, для нас, християн, стало очевидним, що найбільшою цінністю на землі є саме життя. Крізь призму роздумів про війну матеріальне втратило абсолютну цінність. Раніше всі наші сили, здоров’я і час – все було віддане для досягнення матеріальних цінностей і осягнення такого бажаного комфорту. А насправді, стало зрозуміло, що матеріальне – просто порох, який розвіюється від подиху вітру. Ми по-іншому побачили обличчя наших рідних. Можливо, вперше глянули на них очима любові – так, як бачить усіх нас Бог. Нам відкрилася жахаюча правда про нас самих: як мало ми любили, піклувалися і дбали! Як мало в нашому житті було місця для інших. І що найжахливіше – ми побачили, як мало у нашому житті було Бога, якими чужими ми є Йому, якими нагими ми стали перед Ним; і внаслідок цього страх заволодів нами. Історія про наших прабатьків – неначе наше власне життя: «І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався». Впродовж усієї історії людства людина прагнула сховатися від Бога і покрити свою наготу. Але як можна сховатися від Того, хто сотворив наше серце? Ми завжди прикривали нашу наготу лахміттям, як блудний син, забуваючи, що необхідно зодягнутися в любов, яка іменується Апостолом – союзом досконалості.

Страждання, терпіння і страх у часі війни немовби спонукають нас ще з більшою потугою сповіщати про Воскреслого Христа, одягаючись в одежі нетління – любові до Бога! «Христос Воскрес!» – переповнені духовною радістю та любов’ю, повинні проголошувати ми цього дня. Пасха є святом вічного життя і вічної любові Божої до людини. Будучи досконалим за своєю природою, Бог не потребував нічого зовні для повноти свого буття. Сам Він є Подателем усіляких благ. Лише любов Божа стала причиною появи світу і людини. Відійшовши від Бога через гріх, людина затьмарила свій образ і в її єстві оселилася смертність. Але Бог не залишає людину сиротою. Господь приходить у цей світ, Своєю Хресною смертю знищує владу смерті – і ми стаємо спадкоємцями дарів Воскресіння.

Сьогодні, у цей радісний і величний День, молімо нашого Спасителя, щоб світло Його Воскресіння просвітило нашу скривавлену і стражденну Батьківщину та подало сили кожному з нас для перемоги над ворогом. Адже війна – час подвигу всіх. Всі ми на полі бою і від кожного з нас залежить тепер перемога. Хтось творить подвиг зі зброєю в руках, хтось молитвою, хтось передаючи гуманітарну допомогу, хтось піклуючись про хворих, хтось словом, хтось фізичною працею. Творімо нашу перемогу добротою, ділячись радістю про Воскреслого Христа. Сьогодні на наших очах, з нашою безпосередньою участю, твориться нове небо і нова земля, твориться нова Україна! Нехай за нашими спільними молитвами Воскреслий Господь оновить усі наші духовні й тілесні сили на добрі діла задля блага Української Держави та українського народу.

У ці Пасхальні дні, сердечно вітаючи Вас, всечесні отці, улюблені брати і сестри, благаю Спасителя, щоб завжди перебував з нами Своєю Благодаттю і миром та сподобив усіх нас оспівувати чистим серцем Його славу. Нехай Благодать Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа перебуває з усіма вами! Амінь!

Воістину Христос Воскрес!

+ Юліан

Єпископ Коломийський і Косівський

Пасха Христова,

2022 р

     м. Коломия