Історія Храму

У  центрі мальовничого села Михальче, що розкинулось на березі повноводної річки Дністер, навпроти костелу святого Михаїла стоїть мурована церква Перенесення мощей святителя Миколая, яка є однією із найдавніших пам’яток регіону.

Церкву споруджено та освячено на місці колишньої каплички, яку осквернили татари в 1783 році, після того як в 1781 році Михальче втратило статус міста, а саме через 10 років після спорудження костелу Святого Михаїла (1774 р.)

За розповідями старожилів, сучасний Храм постав на місці, де колись існувала капличка, яку татари використовували, як конюшню.

Церква мурована  тридільна, однокупольна. Притвор прикрашений трикутним порталом на кутах якого, та по середині встановлено хрести. Бокові прибудови до нави та вівтарна мають округлу форму.

Над вхідними дверима в храм знаходиться фреска Святителя Миколая. Подвір’я обгороджене залізним парканом на мурованому фундаменті. Поруч із входом на подвір’я Храму, знаходиться дзвіниця та каплиця.

 У церкві зберігається найдавніше Євангеліє на Городенківщині, видане у 1636 році, а також старовинне скульптурне зображення Святителя Миколая Чудотворця, яку парафіяни переховували у радянські часи.

У 1961 році церква була закрита радянською владою, а відкрилася  26 травня 1989 року.

22 травня 2005 року, в день Престольного свята Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук).

22 травня  2010 року, з нагоди престольного свята, парафію відвідав Преосвященний Єпископ Іоан (Бойчук). Після урочистої Літургії було освячено оновлені внутрішні  розписи Храму.

 22 травня 2020 року, з нагоди престольного свята Храм відвідав Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, який звершив Архієрейську Божественну Літургію та здійснив освячення дзвіниці та зовнішнього оздоблення Храму. На Малому вході, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Преосвященний Владика Юліан нагородив настоятеля Храму прот. Івана Терновського правом носіння Митри, а ієрея Михайла Терновського – правом носіння наперсного Хреста. Також, з благословення Блаженнішого Митрополита Епіфанія, Його Преосвященство нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Грамотою, а Медаллю Архістратига Михаїла – Оганесяна Врежика Ішхановича та Паламарчука Романа Онуфрійовича.

У 2021 році Єпископ Коломийський і Косівський Юліан відвідав парафію із Архієрейською візитацією та оглянув урочище «Симонія», де колись була розташована перша церква та монастир.

Настоятель Храму

Протоієрей Михайло Терновський народився 14 листопада 1993  року  в селі Передівання, Городенківського району Івано-Франківської області.

1999-2008 рр. – навчання в Городницькій ЗОШ I-II ст.

З 2008 по 2010 рр. навчався в Городенківській ЗОШ I-III cтупенів.

2010-2013 рр. – навчання в Івано-Франківському богословському інституті.

5 жовтня 2013 року одружився із Лихач Галиною Романівною.

21 листопада 2013 року, у Храмі Архістратига Михаїла села Виноград, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном рукоположений в Сан Диякона.

4 травня 2014 року, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломия, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном рукоположений у Сан Священника.

26 квітня 2016 року, до дня Святої Пасхи Христової нагороджений правом носіння Набедреника.

11 квітня 2017 року, до дня Святої Пасхи Христової, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном нагороджений правом носіння Камілавки.

22 травня 2019 року, нагороджений Наперсним Хрестом.

26 жовтня 2023 року, Преосвященним Владикою Юліаном возведений у Сан Протоієрея та нагорожений Медаллю Святого Великомученика Юрія Переможця.