Храм Святої Параскеви Сербської села Великий Ключів

Історія Храму

Село Великий Ключів – одне з найдавніших європейських і українських сіл. Перша письмова згадка про нього датується 15 грудня 1373 року в грамоті польського короля Ягайла.

Окрасою цього села є дерев’яна церква з дзвіницею на честь Преподобної Параскеви Сербської, яку почали зводити у 1862 році та вже у 1865 році Храм був освячений для звершення Богослужінь.

До 1930 року церква була покрита ґонтою.

У тридцятих роках XX ст. – Храм перекрили оцинковою бляхою.

В 1937 році – церква повністю по новому розписана художником Павлом Запорізьким.

У 1983 році – зусиллями громади поновлено іконостас та поставлено паркет.

В 1989 році – відбулось перекриття церкви та дзвінниці алюмінієвою бляхою з чеканкою.

У 1990 р. – завершено реставрацію та відбулось освячення Храму. В цьому ж році закупили церковний дзвін вагою одна тонна.

В 1991 році – навколо церкви викладена тротуарна плитка.

У 1993 році – початок будівництва резиденції, яке завершили 1996 року.

В 1995 році завершили будівництво кам’яної церковної огорожі, що тривало близько 3-х років.

1996 року – на церковному подвір’ї викопали криницю.

В 1997 році – розпочато будівництво Каплички на честь 2000-ліття від Різдва Христового. У 2000-му році вона була освячена.

З 2001 року Храм опалюється водяним опаленням, яке подається з новозбудованої котельні (2006 р.).

2008 року – стараннями громади збудовано церковну вартівню.

У 2013 році – повністю відремонтовано фундамент під усією церквою та обставлено його декоративним каменем.

Настоятель Храму


Митрофорний протоієрей Миколай Ужитчак народився 19 жовтня 1948 року в с. Великий Ключів Коломийського р-ну.

Навчався у Великоключівській середній школі, згодом вступив в Івано-Франківське ПТУ.

Працював в Коломийському лісокомбінаті.

У 1968 р. одружився з дівчиною Тафійчук Параскевою Василівною.

З 1968 по 1970 роки – служба в армії.

В 1970 році народився син – Ужитчак Василь Миколайович.

1970-1975 роки – працював у цеху художніх виробів Коломийського лісокомбінату.

В кінці 1975 року розпочав нести послух іподиякона Архиєпископа Йосифа (Савраша) в Кафедральному Соборі м. Івано-Франківська.

В 1976 році народився син – Ужитчак Юрій Миколайович.

9 березня 1980 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосифом (Саврашом) рукоположений в дияконський сан.

В цьому ж році вступив на навчання у Московську духовну семінарію, яку закінчив в 1985 році.

26 лютого 1981 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосифом (Саврашом) рукоположений в сан священика.

В 1981 році – Архієпикопом Йосифом нагороджений Набедреником, а в 1982 році – скуфією.

В 1983 році – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Макарієм (Свистуном) нагороджений Камилавкою.

15 квітня 1986 року – Архієпископом Макарієм (Свистуном) нагороджений Наперсним золотим Хрестом.

1987 року – призначений настоятелем Храму Святої Параскеви Сербської с. Великий Ключів Коломийського благочиння.

У 1990 році – нагороджений Хрестом з прикрасами.

Від 1990 року був на всіх соборах УПЦ-КП.

12 грудня 1993 року – Патріархом Володимиром (Романюком) нагороджений правом носіння Митри .

З 1993 по 1997 роки – виконував обов’язки Коломийського благочинного.

В 1997 році був головою ініціативної групи по створенню Коломийської Єпархії УПЦ КП.

1997-2003 рр. – секретар Єпархіального управління Коломийської Єпархії.

В 2000 році – з нагоди святкування 2000-ліття Різдва Христового нагороджений другим Хрестом з прикрасами.

29 вересня 2008 року – нагороджений орденом Святого Миколая Чудотворця.