Храм Святої Параскеви Сербської села Великий Ключів
Історія Храму
Село Великий Ключів – одне з найдавніших європейських і українських сіл. Перша письмова згадка про нього датується 15 грудня 1373 року в грамоті польського короля Ягайла.
Окрасою цього села є дерев’яна церква з дзвіницею на честь Преподобної Параскеви Сербської, яку почали зводити у 1862 році та вже у 1865 році Храм був освячений для звершення Богослужінь.
До 1930 року церква була покрита ґонтою.
У тридцятих роках XX ст. – Храм перекрили оцинковою бляхою.
В 1937 році – церква повністю по новому розписана художником Павлом Запорізьким.
У 1983 році – зусиллями громади поновлено іконостас та поставлено паркет.
В 1989 році – відбулось перекриття церкви та дзвінниці алюмінієвою бляхою з чеканкою.
У 1990 р. – завершено реставрацію та відбулось освячення Храму. В цьому ж році закупили церковний дзвін вагою одна тонна.
В 1991 році – навколо церкви викладена тротуарна плитка.
У 1993 році – початок будівництва резиденції, яке завершили 1996 року.
В 1995 році завершили будівництво кам’яної церковної огорожі, що тривало близько 3-х років.
1996 року – на церковному подвір’ї викопали криницю.
В 1997 році – розпочато будівництво Каплички на честь 2000-ліття від Різдва Христового. У 2000-му році вона була освячена.
З 2001 року Храм опалюється водяним опаленням, яке подається з новозбудованої котельні (2006 р.).
2008 року – стараннями громади збудовано церковну вартівню.
У 2013 році – повністю відремонтовано фундамент під усією церквою та обставлено його декоративним каменем.
Настоятель Храму
Митрофорний протоієрей Миколай Ужитчак народився 19 жовтня 1948 року в с. Великий Ключів Коломийського р-ну.
Навчався у Великоключівській середній школі, згодом вступив в Івано-Франківське ПТУ.
Працював в Коломийському лісокомбінаті.
У 1968 р. одружився з дівчиною Тафійчук Параскевою Василівною.
З 1968 по 1970 роки – служба в армії.
В 1970 році народився син – Ужитчак Василь Миколайович.
1970-1975 роки – працював у цеху художніх виробів Коломийського лісокомбінату.
В кінці 1975 року розпочав нести послух іподиякона Архиєпископа Йосифа (Савраша) в Кафедральному Соборі м. Івано-Франківська.
В 1976 році народився син – Ужитчак Юрій Миколайович.
9 березня 1980 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосифом (Саврашом) рукоположений в дияконський сан.
В цьому ж році вступив на навчання у Московську духовну семінарію, яку закінчив в 1985 році.
26 лютого 1981 р. – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосифом (Саврашом) рукоположений в сан священика.
В 1981 році – Архієпикопом Йосифом нагороджений Набедреником, а в 1982 році – скуфією.
В 1983 році – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Макарієм (Свистуном) нагороджений Камилавкою.
15 квітня 1986 року – Архієпископом Макарієм (Свистуном) нагороджений Наперсним золотим Хрестом.
1987 року – призначений настоятелем Храму Святої Параскеви Сербської с. Великий Ключів Коломийського благочиння.
У 1990 році – нагороджений Хрестом з прикрасами.
Від 1990 року був на всіх соборах УПЦ-КП.
12 грудня 1993 року – Патріархом Володимиром (Романюком) нагороджений правом носіння Митри .
З 1993 по 1997 роки – виконував обов’язки Коломийського благочинного.
В 1997 році був головою ініціативної групи по створенню Коломийської Єпархії УПЦ КП.
1997-2003 рр. – секретар Єпархіального управління Коломийської Єпархії.
В 2000 році – з нагоди святкування 2000-ліття Різдва Христового нагороджений другим Хрестом з прикрасами.
29 вересня 2008 року – нагороджений орденом Святого Миколая Чудотворця.