Історія Храму

На теренах сучасних західноукраїнських земель християнство почало укорінюватися ще з далекого XIX-го століття. В ті часи Прикарпаття перебувало у складі давньочеської держави, тому першими проповідниками християнства тут, найімовірніше, були учні святих рівноапостольних Кирила та Мефодія.

Наприкінці Х століття, у роки князювання святого рівноапостольного князя Володимира Великого, «червенські городи» (Галичина і Волинь) були включені до складу Київської Русі, що сприяло остаточному відходу цих земель від язичництва до Православ’я.

Після розпаду Київської Русі Галицьке (пізніше Галицько-Волинське) князівство продовжувало берегти істинну православну віру. Головними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Свідченнями цього є пам’ятки письменства – Галицько-Волинський літопис та Галицьке Євангеліє, а також єдина пам’ятка архітектури, яка збереглася до нашого часу, – православний Храм Святого Пантелеймона в селі Шевченкове біля Галича, споруджений у 1194 році. Найвідомішими монастирями князівства були Полонинський, Богородичний та Спаський, які, на жаль, не збереглися до наших днів.

Що стосується Коломиї, то перша писемна згадка про місто датована 1241 роком (Галицько-Волинський літопис). Коломия зазнала нищівних руйнувань – пережила монголо-татарську навалу 1241 року, була вщент знищена турками в 1589 році, після чого відродилася, але турки з татарами й далі нищили місто, аж доки знову не стерли його з лиця землі в 1624 році.

Після занепаду Галицько-Волинського князівства перебувала у складі Польської держави, а пізніше – Австрійської. Великих потрясінь місто зазнало також у Першій та Другій світових війнах.

За весь цей час Коломия то відновлювалась, то занепадала. Руйнувались видатні пам’ятки архітектури, церкви, монастирі. Проте збереглася одна з давніх святинь – історична дерев’яна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, зведена у 1587 році; вона переконливо засвідчує, що саме Православ’я було основною конфесією на Покутті.

У час, коли Україна є незалежною, а Свята Православна Церква ніким не переслідується, у місті зводиться ще одна православна Святиня – Храм Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова. До наших днів дійшла легенда, що колись на тому місці, де тепер знаходиться Храм, також стояла церква, яка була зруйнована татарами.

Після створення у 1997 році Коломийської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в громади міста виникла необхідність у приміщенні для звершення богослужінь. На прохання релігійної громади Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова в 1998 році було передано приміщення колишнього кінотеатру, яке стало першим Кафедральним Собором Коломийської Єпархії.

Цього ж року, на свято Входу Господнього в Єрусалим, у Храмі було звершено першу Літургію, яку очолив Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук). Відтоді у стінах святині проводяться систематичні богослужіння.

У 2006 році, стараннями громади та духовенства, у невеликій частині приміщення, де звершуються богослужіння, провели частковий ремонт: поміняли вікна, провели газ, а також встановили опалення.

З приходом на Коломийську Кафедру Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, який є настоятелем Собору Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова, життя громади значно пожвавилося. У 2013 році стараннями Владики Юліана та священиків: ієрея Василя Бойчука та ієрея Анатолія Момота, розпочалася масштабна реконструкція приміщення й Храм було повністю перекрито.

13 листопада цього ж року над склепінням Собору встановили центральний купол, а 9 грудня покрівельні роботи завершились освяченням і встановленням двох менших куполів та хрестів. Також цього року проведено внутрішній ремонт приміщення, де звершуються богослужіння.

У 2014 році будівельні роботи продовжились – у стінах Храму та у центральному куполі встановили вікна.

У 2015 році на Соборі встановлено водостічні ринви, а всередині у великому залі залито бетонну стяжку та розведено електричну проводку.

Продовжились роботи і в 2016 році – вимурувано та поштукатурено іконостас, поштукатурено внутрішні та зовнішні стіни.

У 2017 році у Храмі зроблено стелю та внутрішню частину центрального купола.

На сьогодні богослужіння проводяться у невеликій частині будівлі, проте незабаром, з Божою допомогою, планується перейти до великого оновленого Собору.

Протягом останніх років громада Храму згуртувалась та активно увійшла у релігійне життя Коломиї та Єпархії.

У 2017 році було проведено ряд заходів, зокрема молитву за Україну в День Незалежності біля пам’ятника Степану Бандері, в центрі міста Коломиї проведено християнсько-патріотичну акцію, також хор Храму став лауреатом IV Фестивалю церковних хорів «Піснеспіви душі».

Священики, які служили в Храмі:
ієрей Андрій Григорчук;

прот. Микола Щербатюк;

ієрей Олег Димкар;

прот. Михайло Клімкович;

дияк. Іван Бігус;

з 2014 року:

ієрей Василій Бойчук;

ієрей Анатолій Момот.

Адреса собору: місто Коломия, площа Привокзальна, 14.

Для жертводавців:
Одержувач: Релігійна громада Української Православної Церкви
Київського Патріархату у місті Коломиї
ТВБВ 10008 – 0129 «Ощадбанк» м. Коломия
р/р 2600001911781
МФО 336503
Код ЄДРПО 25684152

Розклад богослужінь

Вівторок:
17:00 – Акафіст до святого апостола і євангелиста Іоана Богослова.

Четвер:
17:00 – Акафіст до святого на вибір.

Субота:
16:00 – Всенічне бдіння.

Неділя:
8:40 – Часи.

9:00 – Божественна Літургія.

Напередодні дванадесятих та великих свят:
16:00 – Всенічне бдіння.

В день свята:
8:40 – Часи.

9:00 – Божественна Літургія.

Настоятель Собору:

Керуючий Коломийською Єпархією, Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський ЮЛІАН (в миру Петро Петрович Гатала), народився 29 березня 1980 року в селі Лівчиці Городоцького району Львівської області в сім’ї робітників.

З 1986 року по 1987 рік навчався у львівській середній школі №40; з 1987 року по 1990 рік – у Підзвіринецькій середній школі Городоцького району Львівської області, з 1990 року по 1997 рік – у Львівській середній школі №31.

1997 року, екстерном здавши екзамени по програмі першого курсу, вступив на другий курс Львівської Духовної Семінарії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

21 листопада 1999 року в Храмі Святого Архистратига Михаїла села Пристань Сокальського району Львівської області Митрополитом Львівським і Сокальським Андрієм (Гораком) хіротонісований у сан Диякона.

4 червня 2000 року закінчив навчання у семінарії, та, в день випуску, нагороджений Митрополитом Андрієм (Гораком) Ювілейною Медаллю «2000-ліття Різдва Христового». Цього ж року зарахований до Львівської духовної академії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

10 вересня 2000 року у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Криниця Миколаївського району Львівської області Архієпископом Дрогобицьким і Самбірським Феодосієм (Пециною) хіротонісований у сан Священика.

У вересні 2001 року відновив та очолив Недільну катехитичну школу при Кафедральному Соборі Покрови Пресвятої Богородиці м. Львова.

Протягом 2003-2004 навчального року викладав християнську етику у Львівській середній школі № 28.

З жовтня 2003 року звершував почергове служіння у каплиці Всіх святих землі української Львівської міської громадської організації «Скнилівська трагедія» та стає духівником екуменічного релігійного братства «77 ангелів» цієї організації.

Захистивши дипломну роботу, 1 червня 2004 року успішно завершив навчання у Львівській Духовній Академії.

24 червня 2004 року призначається викладачем основного богослів’я, катехизису, церковно-слов’янського читання ЛДАіС. У вересні цього ж року призначений помічником інспектора та духівником ЛДАіС.

З 16 листопада 2004 року — настоятель академічного Храму Святителя Іоана Золотоустого.

У грудні 2004 року заснував при Храмі Недільну катехитичну школу «Добрий Пастир».

22 березня 2005 року до дня Святої Пасхи Митрополитом Львівським і Сокальським Андрієм (Гораком) нагороджений Наперсним Хрестом.

У жовтні 2006 року засновує Молодіжну християнську організацію імені Святителя Петра Могили.

30 листопада 2007 року призначається головою Єпархіальгого відділу у справах молоді.

Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом 12 березня 2010 року до дня Святої Пасхи нагороджений саном Протоієрея.

5 травня 2010 року відзначений благословенною Архиєрейською Грамотою.

15 квітня 2011 року у Хресто-Воздвиженському Манявському монастирі Івано-Франківської Єпархії Високопреосвященним Митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм пострижений в чернецтво з іменем Юліан на честь Святого Мученика Юліана Аназаврського.

17 травня 2011 року, згідно рішення Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 13 травня 2011 року, Високопреосвященним Митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм призначений намісником новозаснованого Свято-Іоанно-Золотоустівського чоловічого монастиря міста Львова.

З жовтня 2011 р. – Голова єпархіального відділу зі збереження пам”яток сакральної спадщини.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 23 січня 2012 року обраний на Єпископа Городоцького, вікарія Львівської Єпархії.

9 лютого 2012 року з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм возведений у сан Iгумена і нагороджений Хрестом з прикрасами.

19 лютого 2012 року у Володимирському Патріаршому Соборі м. Києва Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, Митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм, Митрополитом Білгородським і Обоянським Іоасафом, Архієпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським Епіфанієм, Архієпископом Вінницьким і Брацлавським Онуфрієм, Архієпископом Чернігівським і Ніжинським Євстратієм, Єпископом Вишгородським Агапітом хіротонісований в сан Єпископа.

8 березня 2013 року рішенням Священного Синоду призначений Єпископом Коломийським і Косівським.

З приходом на Коломийську Єпархію  реорганізував структуру Єпархії, створивши ряд Єпархіальних відділів та призначивши керівників.

26 липня 2013 року Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом нагороджений Ювілейною Медаллю «1025 років Хрещення Руси-України».

З 2013 року  започаткував турнір по футболу між командами катехитичних шкіл Коломийської єпархії.

З червня 2014 року, організував щорічний єпархіальний фестиваль церковних хорів – «Піснеспіви душі».

З вересня 2014 році, являється головним редактором новоствореної Єпархіальної газети Коломийський вісник.

24 січня 2015 року Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом нагороджений Медаллю «За жертовність та любов до України».

5 березня 2015 року – за заслуги з відродження духовності в Україні, утвердження Помісної Української Православної Церкви та з нагоди 35-річчя від Дня народження – Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом нагороджений Орденом Христа Спасителя.

28 березня 2015 року –  нагороджений Почесною Грамотою Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради.

2015 р. –  за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток регіону нагороджений Почесною Грамотою голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

 2015 р. – за високу громадську активність та особистий внесок у нацональному відродженні України нагороджений Грамотою міськрайонного Товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка.

2015 р. – нагороддений спільною Грамотою голови Коломийської райдержадміністрації та голови Коломийської районної ради, за приклад високого ідеалу архиєрейського служіння, вихованню молодого покоління  в дусі християнського благочестя та патріотизму, самовідданість та любов до Батьківщини.

18 лютого 2017 року – з нагоди 5-ліття Архієрейської хіротонії та за значний внесок у справу відродження духовності в Україні та розбудову Єдиної Помісної Православної Церкви, Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, нагороджений Орденом Святителя Миколая Чудотворця.

30 березня 2017 року, започаткував  християнську вікторину “Об’єднані Богом” серед команд катехитичних шкіл Коломийської Єпархії.

22 вересня 2017 року, зініціював відкриття  пам’ятника видатному релігійному діячеві сучасності, одному із засновників незалежної Православної Церкви в Україні, богослову, дисиденту та великому українському патріоту, який за свої переконання багато років провів у радянських таборах – Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Володимиру (Романюку) (1925-1995) у місті Косові.

30 вересня 2018 р. – керівництвом Музею Коломийської книги нагороджений Грамотою за великий особистий внесок у створенні музею.

18 жовтня 2018 р. – нагороджений Почесною відзнакою Коломийського району – Медаллю “За заслуги перед Коломийщиною”.

15 грудня 2018 року, взяв участь в  Об’єднавчому Соборі Українського Православ’я, у якому взяли участь церковні ієрархи, священики та миряни православних гілок.

12 лютого 2019 р. – за вагомий внесок у становлення та розвиток богословсько-релігієзнавчої освіти, керівництвом Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, нагороджений Почесною Грамотою.

З 2019 року – Єпископ Коломийський і Косівський ПЦУ.

24 серпня 2020 р. – нагороджений Почесною візнакою Верховинського району – Почесною Медаллю “За заслуги перед Верховинщиною”.

16 березня 2021 р. – Івано-Франківською обласною асоціацією футболу нагороджений почесною відзнакою – Медаллю “ За заслуги”.

15 квітня 2021 р. – Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом нагороджений Медаллю святих преподобних Іова та Феодосія Манявських.

2 серпня 2021 року, за особливий і вагомий внесок в розвиток духовності Гуцульського краю, очільником Всеукраїнського Товариства “Гуцульщина” Дмитром Стефлюком нагороджений особливою та найвищою відзнакою Гуцульського регіону – «За особливі заслуги перед Гуцульщиною».

20 серпня 2021 року, за активну участь у процесах державотворення та з нагоди 30-ї річниці відновлення Незалежності України головою ІФОР Олександром Сичем нагороджений Ювілейною Медаллю “30 років відновлення Незалежності України”.

20 листопада 2022 року, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, Головою Івано-Франківвської обласної військової адмінстрації Світланою Василівною Онищук від імені Івано-Франківської обласної військової адміністрації та обласної ради нагороджений найвищою нагородою Івано-Франківської області – “Доблесть Прикарпаття”.

8 серпня 2023 року, нагороджений Орденом “За розбудову України” Профспілки Кабінету Міністрів України.

30 жовтня 2023 року, Коломийським міськи головою Богданом Станіславським нагороджений Нагрудним знаком міського голови “За відданість громаді”.

За час перебування на Коломийській Єпархії відкрив та освятив низку Храмів :

22 червня 2014 року, – в день пам’яті Всіх святих землі української,  освячення новозбудованого Храму Чуда Святого Архистратига Михаїла села Замагора, Верховинського благочиння.

23 серпня 2015 року, в селі Верхній Ясенів, Верховинського благочиння, у присілку Ліщевата, освятив Храм Святої Софії Премудрості Божої, Церква розташована на Горі Бажань на висоті 1111 метрів, неподалік від славнозвісного Писаного Каменю.

24 липня 2017 року, в селі Дземброня, Верховинського благочиння, освятив Храм Святої Рівноапостольної княгині Ольги.

27 серпня 2017 року, в селі Корнів, Городенківського благочиння, освятив Храму-каплицю Архістратига Михаїла.

14 квітня 2018 року, на території військової частини 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади в місті Коломия,  освятив Храм Покрови Пресвятої Богородиці.

6 серпня 2019 року, біля Довбушевої Криниці, в урочищі Ґаджина, села Бистрець, Верховинського благочиння, освятив Каплицю на місці, де в ХIХ ст, згідно чисельних письмових та усних свідчень, було явлення Божественної Літургії, на якій були присутні Пресвята Богородиця та Свята Праведна Анна. Каплиця зведена з ініціативи Владики Юліана на висоті 1664 м. над рівнем моря та являється найвищою сакральною спорудою в Україні.

22 вересня 2019 року, в неділю 14-ту після П’ятидесятниці, освячення новозбудованого Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Воронів, Городенківського благочиння.

24 листопада 2019 року, в 23-тю неділю після П’ятидесятниці, освячення  новозбудованого Храму святих апостолів Петра і Павла селища Делятин, Делятинського благочиння.

22 вересня 2020 року  – освячення Храму Трьох святителів села Біла Річка, Верховинського благочиння.

14 жовтня 2020 року в селі Красник, Верховинського благочиння освятив Храм Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона біля цілющого джерела.

17 липня 2021 року, взяв участь у відкритті та освяченні  новозбудованого Храму на честь святої рівноапостольної княгині Ольги в селі Мишин, Печеніжинського благочиння, яке звершив Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній.

24 липня 2022 року, в селі Чернятин, Городенківського благочиння, освятив Храм Святих рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги.

2 лютого 2024 року, Указом Предстоятеля Православної Церкви України,  Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія “за довголітнє віддане служіння Помісній Українській Православній Церкві та плідну архіпастирську працю” возведений у Сан Архієпископа.

Священик Собору:

Прот. Василь Бойчук народився 9 грудня 1985 року в селищі Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області в сім’ї священика.

З 1993 року по 2001 рік – навчався СЗОШ № 8 міста Калуша.

2001-2003 рр. – навчання в СЗОШ № 1 міста Калуша.

З 2003 року по 2005 рік – навчався в Івано-Франківській Державній медичній академії за спеціальністю «Стоматологія ортопедична».

В 2008 році вступив до Волинської духовної семінарії, повний курс якої закінчив у 2011 році. В цьому ж році вступив до Волинської православної богословської академії, яку закінчив у 2012 році.

15 липня 2012 року в Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого міста Надвірної прийняв Таїнство Вінчання.

22 липня 2012 року – в Сьому Неділю по П’ятидесятниці, в Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) хіротонізований в сан диякона.

26 липня 2012 року – в Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого міста Надвірної Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) хіротонізований в сан священика.

8 жовтня 2013 року – Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном (Гаталою) нагороджений правом носіння Набедреника.

14 лютого 2014 року – Керуючим Коломийською Єпархією, Преосвященним Єпископом Юліаном (Гаталою), призначений священиком Собору Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова міста Коломиї.

16 червня 2014 року – до Дня Святої Тройці Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном (Гаталою) нагороджений правом носіння Камилавки.

26 квітня 2016 року, до Дня Святої Пасхи, Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном (Гаталою) нагороджений Наперсним Хрестом.