Храм Покрови Пресвятої Богородиці села Заріччя

Історія Храму


Історія кожного села є невіддільною від історії місцевої церкви. Храм Покрови Пресвятої Богородиці с. Заріччя вперше згадується у 1700 році.

В 1754 році, під час генеральної ревізії, до церкви належало 80 парафіян.

1789 року – стараннями парафіян, після знесення старого церковного будинку, зведено новий.

У 1909 році – збудовано нову велику церкву, яку знищила австрійська артилерія в 1916 році. Після цього за церковне приміщення слугував барак, перевезений із с. Ворохта.

У квітні 1936 року парафії став священик Олександр Крижанівський.

16 червня 1937 року – солтис Обідняк від імені громади Заріччя звернувся до воєводського уряду в Станіславі з проханням надати 150 куб.м. дерева для будівництва церкви на відведеній ділянці 2 га.

В 1942 році – за проектом львівського архітектора Лева Левинського зведено новий Храм. Будівничими Святині були зарічанці: Василь Бахмат, Михайло Стельмащук, Іван Бахмат, Данило Вацик, Василь Вацик та інші.

У грудні 1942 року Храм освятив відбулось Єпископ Станіславський Григорій (Хомишин).

Серед настоятелів, які найбільше послужили церковній громаді, слід згадати: о. Миколу Волошина (час служіння на парафії: 1875-1897) – дідуся відомої української письменниці Марійки Підгірянки, о. Дмитра Лугового (1897-1926), заслугами якого були поширення тверезості серед зарічанців та піклування про розвиток освіти, а також о. Бойківа (1936-1937), який організовував не тільки релігійне життя села, але й закликав до активної праці в “Просвіті” та кооперативі.

З 1988 р. – стараннями діючого настоятеля, митрофорного протоієрея Михаїла Купчака здійснено покриття церкви, зроблено зовнішній ремонт та внутрішній розпис Святині.

В 1991 р. громада села Заріччя одностайно переходить до Української Церкви.

У червні 1997 року, перебуваючи з архіпастирським візитом на Коломийщині Патріарх Київський і Всієї Руси-України Філарет відвідав Храм села Заріччя.
У 1999 р. – спільними зусиллями церковної громади перекрито покрівлю церкви.

2010 року – на кошти громади придбано й освячено новий Престіл і Жертовник, придбано нові ризи.

В 2014 році – встановлено огорожу із каменю довкола Храму та нову браму.

2015 року – встановлено гранітну купіль з балдахіном для водоосвятних молебнів.

Священики, які служили в Храмі:
о. Іван Блонський – (1836-1861 рр.)

о. В. Камінський – (1861-1865 рр.)

о. Ю. Величковський – (1865-1872 рр.)

о. Микола Волошин – (1875-1897 рр.)

о. Дмитро Луговий – (1897-1926 рр.)

о. С. Сохацький – (1926-1928 рр.)

о. М. Любович – (1928-1930 рр.)

о. Антоній Дмитраш – (1930-1936 рр.)

о. Бойків – (1936-1937 рр.)

о. Крижанівський – (1937-1944 рр.)

о. Федоришин – (1944-1947 рр.)

о. Симеон Черниш – (1947-1950 рр.)

о. Маковійчук – (1950-1960 рр.)

о. Олександр Мальчинський – (1960-1962 рр.)

о. Ярослав Яськевич – (1962-1988 рр.)

о. Василь Петльоха – (1987-1988 рр.)

о. Михайло Купчак – (1988 р. – даний час)

Настоятель Храму


Митрофорний протоієрей Купчак Михайло народився 1 березня 1957 року в селі Солотвино.

 Богородчанського району Івано-Франківської області, в сім’ї робітників.

У 1964-1974 рр. – навчання в Солотвинській середній школі.

З 1974 по 1975 роки – навчання в Івано-Франківському Технічному училищі № 1.

1976-1978 рр. – військова служба в радянській армії.

28 вересня 1978 року – прийняв Святе Таїнство Шлюбу із Волочій Дарією Степанівною в Храмі Святого Іоана Хрестителя міста Косів, Косівського благочиння.

1979-1981 роки навчання в Одеській духовній семінарії.

14 серпня 1981 року Преосвященним Митрополитом Одеським і Донецьким Сергієм за Божественною Літургією в кафедральному соборі Святого Успення Пресвятої Богородиці міста Одеси був висвячений в сан диякона, а 28 серпня 1981 року – в сан священика.

У 1981 році – призначений настоятелем Храму села Ягодівка, Рогатинського благочиння.

1983-1984 рр. – настоятель парафії села Бринь і Мединя, Галицького району.

З 1984 по 1988 роки – настоятель парафії села Черемошна.

26 червня 1988 року – призначений настоятелем Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Заріччя, Надвірнянського Благочиння.

1996 – 2002 рр. – благочинний Надвірнянського благочиння.

У 1996 році – з благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка), нагороджений правом носіння Митри.