Храм Успіння Пресвятої Богородиці села Білі Ослави
Історія Храму
Перша згадка про церкву у селі Білі Ослави, Надвірнянського благочиння міститься в документі генеральної ревізії 1740 року, де розповідається про Храм 1648 року, який на той час перебував у руїнах
У 1746 році, на місці старої церкви зведено нову.
В 1832 році – Святиню перебудували та від реставрували, а в 1833 році її освячено.
На початку 60-хх років ХХ ст., в час атеїстичного переслідування, Храм був закритий на довгих 30 років.
У 1990 р. – церква була заново перебудована. Під час ремонтних робіт в стінах старої церкви майстрами були виявлені окремі деталі Храму 1746 року, на який, за переказами старожилів, давали кошти опришки Олекси Довбуша.
22 грудня 1990 року – відбулос освячення Храму.
18 червня 1996 року – настоятелем церкви призначено свящ. Василя Ужитчака. З його приходом громада села активно взялася за благоустрій Храму.
Того ж року в резиденції священиків, створено музей історії села та дитячої поетеси і односельчанки Марії Підгірянки.
1997 р. – на території резиденції зведено господарські будівлі.
У 2000 році – встановлено та освячено ювілейний хрест до 2000-ліття Різдва Христового облагороджено місце для Чину освячення води.
2002 року – з ініціативи настоятеля відбулось перекриття Святині.
В 2003році – перекрито дзвіницю.
У 2005 році – стараннями церковної громади зроблено зовнішній ремонт резиденції.
2007 року – покрито бруківкою доріжку до Храму.
2009 року – зведено огорожу із каменю і металу довкола резиденції.
В 2010р. – зроблено огорожу цвинтаря. Цього ж року зроблено доріжки з бруківки довкола церкви.
2011-2013рр. – розписано вівтар і праву і ліву частину Храму художником Василем Василишиним із Чорного Потоку.
У 2013році – зроблено внутрішній ремонт церковного будинку.
У 2014р. – встановлено та освячено пам’ятник, уродженці села, дитячій поетесі – Марійці Підгірянці. Цього ж року придбано дзвін вагою 500 кг.
28 серпня 2015року – із архіпастирським візитом в день храмового Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан та освятив пам’ятник та дзвін, встановлені в пам’ять про жертв і учасників Євромайдану у Києві та війни на Донбасі.
Священики, які служили в Храмі:
о. Омельян Гадзинський – (1892 – 1894 рр.)
о. Діонізій Балицький – (1895 – 1897 рр.)
о. Іван Городиський – (1897 – 1903 рр.)
о. Констянтин Андрухович – (1904 – 1909 рр.)
о. Микола Руденький – (1910 – 1911 рр.)
о. Антоній Глодзинський – (1912 – 1913 рр.)
о. Іван Чорнобривий – (1913 – 1921 рр.)
о. Михайло Дурделло – (1921 – 1927 рр.)
о. Лев Калинський – (1927 – 1928 рр.) – лицар ордена Франса Йосифа,
o.Йосип Василинка – (1929 – 1930 рр.)
о. Степан Дзюбій – (1930 – 1932 рр.)
о. Євстахій Сливінський – (1932 – 1934 рр.)
о. Ярослав Матвіїв – (1934 – 1936 рр.)
о. Володимир Пилипець – (1936 – 1944 рр.) – колишній пілот Української Галицької Армії
о. Луць – (1944 – 1946 рр.)
о. Роман Семків – (1946 – 1947 рр.)
о. Бандурак – (1952 – 1956 рр.)
о. Михайло Борса – (1956 – 1958 рр.)
о. Йосип Процьків – (1958 – 1977 р.)
о. Михайло Дяк – (1977 – 1980 рр.)
о. Микола Ужитчак – (1980 – 1981 рр.)
о. Микола Юрчук – (1981 – 1989 рр.)
о. Василь Бойчук – (1989 – 1996 рр.)
о. Василь Ужитчак – (з 1996 р. і по сьогодні).
Настоятель Храму
Митр. прот. Василь Ужитчак народився 15 травня 1970 року в селі Великий Ключів, Коломийського району Івано-Франківської області.
У 1977 році, розпочав навчання в Великоключівській середній школі, яку закінчив у 1987 році.
У 1987 році вступив на навчання в Коломийське медичне училище.
1988-1990 роки – військова служба у лавах Радянської Армії.
У 1991 році – із відзнакою закінчив навчання в Коломийському медичному училищі.
1991-1994 рр. – навчання в Івано-Франківській духовної семінарії.
7 червня 1994 року – прийняв Святе Таїнство Шлюбу із Замрикіт Наталією Віталіївною.
14 серпня 1995 року – в Кафедральному Соборі Покрови Пресвятої Богородиці міста Івано-Франківська, Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком) хіротонізований в сан диякона, а 31 грудня 1995 цього року – в сан священика.
18 червня 1996 року – призначений настоятелем храмів: Успіння Пресвятої Богородиці та Святого Великомученика Дмитрія села Білі Ослави, Надвірнянського благочиння.
16 червня 1997 року – нагороджений Наперсним Хрестом.
28 січня 2002 року – возведений у сан Протоієрея.
28 серпня 2005 року – з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений правом носіння Хреста з оздобами.
6 травня 2015 року – з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси України Філарета, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном нагороджений правом носіння Митри.