Історія Храму

Найдавніша письмова згадка про Храм в селі Замулинці зафіксована у «Катедратику» Львівської Єпархії за 1680 рік.

В 1745 р. в селі побудовано дерев’яну церкву, яка була розташована за кількасот метрів на південний захід від теперішньої. Ця церква була розібрана у 1839 році і була перенесена до села із зони Надпруття та освячена на честь Перенесення Мощей Святителя Миколая.

Згодом парафіяни звели дерев’яну дзвіницю, яка розташована на захід від Храму. Певний період церква у селі Замулинці була дочірньою у парафії села Семаківці.

Варто зазначити, що в селі в той час існувала невелика римо-католицька громада, яка належала до костелу Пресвятої Діви Марії у Коломиї.

З 1772 року вірні латинського обряду мали в Замулинцях дерев’яну каплицю, а в 1913 році почала зводити мурований Костел,  який завершили в 1926 році. Після ІІ світової війни Костел зачинили. У 60-х роках його було перебудовано на двоповерхову школу.

За історичними даними 1925 року парафіянами Храму було 954 мешканці Замулинців.

 Храм Перенесення Мощей Святителя Миколая був діючий під час радянської влади.

Під час Другої світової війни німці знімали з церков дзвони і переплавляли їх на зброю, то щоб цього не сталося в селі, мешканці села  зняли дзвони з церкви і костелу та десь їх закопали, причому закопували дзвони по одному в різних місцях і про те знала лише та людина, яка його закопувала. Після завершення війни не всі дзвони знайшли, адже частина людей, які знали про місця, де сховані дзвони, померли або не повернулася з фронту.

Коли зачинили костел, то  до Миколаївської церкви перенесли лавиці і частину начиння. Сюди ж потрапив і найбільший дзвін з Костелу – «голосник». Де знаходяться інші дзвони – ніхто не знає.

Особливу роль у збереженні Святині від наруги радянських можновладців відіграв церковний староста Ілля Онуфрійович Луканюк. Як тільки виникала загроза закриття церкви, він ховався з церковними ключами в лузі та сидів там по кілька днів.  А парафіяльну печатку носив із собою кожен день.

Радянська влада негативно ставилась до релігійних почуттів населення. Особливо людям, які працювали на «державній» роботі заборонялося вінчатися, хрестити дітей, навіть хоронити родичів зі священником, тощо. Однак, не зважаючи на заборони, мешканці Замулинців не переставали вірити в Бога та ходити до Храму.

З 4 грудня 1995 року настоятелем Храму є священник Василь П’ятничук.

У 1996 році, з ініціативи настоятеля Храму та релігійної громади, було вирішено побудувати нову церкву поруч із дерев’яною. Будівництво та внутрішнє оздоблення Святині тривало упродовж 14 років.

У 2001 році на центральному куполі новозбудованого Храму було встановлено Хрест.

22 травня 2010 року, в день престольного свята, Чин освячення Храму звершив  Митрополит Галицький Андрій (Абрамчук). За Божественною Літургією настоятель Храму протоієрей Василь П’ятничук був нагороджений правом носіння Митри.

Тоді в урочистостях взяли участь голова Коломийської райдержадміністрації Михайло Негрич і голова районної ради Дмитро Неміш, які подарували для новузбудованого Храму дві величні ікони.

Митрополит Андрій вручив Грамоти меценатам, котрі особливо долучилися до побудови Храму. Серед нагороджених, варто відзначити Михайла Наконечного – колишнього голову райдержадміністрації, вихідця із села Замулинці, в.о. заступника голови РДА Ольгу Герелюк, депутата обласної ради Богдана Гдичинського, депутата районної ради Володимира Гаврилова та Івана Симотюка.

У кожну цеглину величного Храму парафіяни вклали свою велику любов до Всевишнього, прагнення прославляти і возвеличувати Його.

Влітку 2014 року поруч з новим Храмом було впорядковано новозбудовану дзвіницю та освячено нові дзвони.

У липні 2016 року парафія разом з іншими парафіями Івано-Франківської Єпархії УАПЦ увійшла до складу Коломийської Єпархії УПЦ КП.

Під час Великого посту 2020 року, стараннями парафіян, на церковному подвір’ї було споруджено та освячено Хрест та ікони із зображеннями Страстей Господніх (Хресну Дорогу).

При Храмі діє хор, братство та сестринство.

Настоятель Храму

Митр. прот. Василь П’ятничук народився 7 червня 1974 року в селі Чорнолізці, Тисменицького району Івано-Франківської області.

1980-1991 рр. – навчання  в Чорнолізькій середній школі.

З 1991 по 1995 роки навчався в Івано-Франківській духовній семінарії.

8 листопада 1994 року – Митрополитом Андрієм (Абрамчуком) рукоположений у Сан Диякона, а 19 грудня цього року – у Сан Священика.

4 грудня 1995 року – призначений настоятелем Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Замулинці.

22 травня 2010 року – нагороджений правом носіння Митри.