Храм Перенесення мощей Святителя Миколая села Бережниця

Історія Храму

Найбільшою окрасою села Бережниця є місцевий Храм Святителя Миколая Чудотворця.

З розповіді старожилів, у 20-х роках минулого століття на території, де красується церква, був тільки місцевий цвинтар, адже раніше поховання звершувалось у селі Криворівня. Згодом місцеві жителі вирішили заснувати цвинтар в самій Бережниці. При освяченні встановили Хрест і невеличку капличку, яку згодом перебудували в церкву.

Будівництво нового Храму розпочалось 1924 року на кошти місцевих жителів, а освячено у 1927 році.

Першим настоятелем було призначено отця Михайла Березюка, який також був настоятелем Храму у селі Криворівня.

У часи Другої Світової Війни Святиня не зазнала руйнувань.

З приходом радянської окупаційної влади почалися гоніння. Зі слів місцевих жителів Святиня відстоювалася ціною свободи, а то й навіть життя. Коли хотіли зачинити храм, то парафіяни встановили чергування, щоб сповіщати селянам про приїзд із району міліції та КГБ.

Місцеві активісти через потаємний вхід входили до Храму та виносили для зберігання церковні речі: святу чашу, облачення, кадила, Євангеліє, хрести, ікони, щоб безбожники не сплюндрували їх. Ці святі речі таємно переховувалися у місцевих жителів. Завдяки цьому вдалося зберегти більшу частину церковної утварі.

Незважаючи на опір віруючих людей, за допомогою владних прислужників, радянський владі вдалося закрити церкву. Святиню було пофарбовано в червоний колір, іконостас на прохання жителів покрили чорним полотном, а з куполів зняли хрести. Храм хотіли перетворити на похоронно-ритуальну будівлю. Проте місцеві жителі не підкорялися цьому, проводячи поховання померлих не по радянському сценарію, а по християнському церковному обряду, звершуючи його під стінами церкви.

До закритих дверей Храму приходили колядники в різдвяні свята, щоб узяти благословення Боже на коляду, та під час Великодня, щоб звеселити душу молитвою до воскреслого Спасителя. Закрита церква служила для місцевого віруючого люду центром духовності.

Після послаблення тоталітарного режиму, а згодом і його падіння, віруючі взялися за відкриття Храму. З ініціативи місцевих жителів та під керівництвом світлої пам’яті Миколи Боднарюка та Василя Юсипчука, делегація з цього села поїхала до Москви з проханням відкрити парафію та місцевий Храм. Уповноважений по справах релігії СРСР дав на це згоду.

У 1990 році Святиню було відкрито і до сьогодні проводяться богослужіння.

22 травня 1997 року – Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук) освятив відреставрований Храм та очолив святкове богослужіння.

За часів незалежної України церква була відреставрована: розписана всередині, ззовні покрита бляхою.

22 травня 2015 року – з нагоди престольного свята із архіпастирським візитом Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан і звершив Архієрейську Божественну Літургію та здійснив освячення нової дзвінниці.

Священики, які служили в Храмі:

о. Михайло Березюк – (1923-1935 рр.

о. Юліан Гранівський – (1923-1927 рр.)

о. Конрад Лагола – (1927-1929 рр.)

о. Степан Гунчак – (1929-1931 рр.)

о. Іван Амброзяк – (1931-1934 рр.)

о. Лука Дзьоба – (1935-1950 рр.)

о. Михайло Матропула – (1950-1961 рр.)

о. Мирон Сас-Жураківський – (1961-1963 рр.)

о. Василь Юрчак – (1964-1975 рр.)

о. Дмитро Патарак – (1975-1980 рр.)

о. Мирослав Вінтоняк – (1980-1981 рр.)

о. Микола Шербатюк – (1981-1984 рр.)

о. Богдан Волочій – (1984-1986 рр.)

о. Нестор Дзюбак – (1986-1989рр.)

о. Василь Юрів – (1990р.)

о. Василь Качур – (1990-1995 рр.)

о.Михайло Гергелюк – (1995 р.)

о. Іван Рибарук – (1995-1997рр.)

о. Михайло Богатчук – (1997-1998 рр.)

о. Ігор Рибенчук – (з 1998 – 2022 р.)

о. Борис Мних (з 17 червня 2022 р. – і до цього часу)

Настоятель Храму

Ієрей Борис Володимирович Мних  народився 30 грудня 1995 року в селі Пісочна, Миколаївського району Львівської області.

2002-2013 рр. – навчався у Черницькій середній школі, де отримав атестат про середню освіту.

2013 року – розпочав навчання у Львівській духовній семінарії.

24 липня 2021 року одружився із Рибарук Ольгою Іванівною.

6 серпня 2021 року – в Храмі-Каплиці Пресвятої Богородиці збудованому на місці з’явлення Пречистої Діви Марії біля Довбушевої Криниці, в урочищі Ґаджина, села Бистрець, Верховинського благочиння, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном, рукоположений в Сан Диякона.

21 вересня 2021 року – у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня, Верховинського благочиння, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном, рукоположений у Сан Священика.

17 червня 2022 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном призначений священиком Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня, Верховинського благочиння.

17 червня 2022 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном призначений настоятелем Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця, Верховинського благочиння.

17 червня 2022 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном призначений настоятелем Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня, Верховинського благочиння.