Історія Храму

7 серпня 1872 р. для села Бистрець стало знаменною датою, адже саме цього дня було освячено Храм Успіння Праведної Анни.

Через п’ять років після освячення церкви була побудована дзвіниця.

У 1923 році Храм долучено до парафії села Жаб’є-Ільці, де на той час було 1225 парафіян. Настоятелем в той час був отець Василь Глібовицький, декан села Ільці та довколишніх сіл.

1938 року – церкву розмалював художник Іван Яворський.

Дзвони для Хрпаму відлиті у ліярні дзвонів братів Фельчинських у місті Калуші. 1 травня 1939 р. два дзвони були вислані залізницею «для Всечеснійшого Отця Добродія Богдана Ординського».

Після приходу радянської влади, церкву закрили у 1962 році. У Храмі зробили траурний дім, проте для обряду було дозволено лише використовувати церковні речі.

З церкви були зняті всі хрести, крім одного: люди сльозами переконали оперативників залишити центральний Хрест. Як згадували, сучасники тих подій, всі особи, які знімали хрести, загинули протягом року. Також відомо, що в той час була вказівка замалювати іконостас чорною фарбою, яка з Волі Божої, не була виконана.

Навіть закритою, церква залишалася духовним орієнтиром для людей, зокрема 2 лютого 1969 р. церковний брат Сьопинюк Микола Олексійович намагався відкрити церкву, за що був заарештований та засуджений на 1 рік позбавлення волі.

Знову відкрила двері для своїх парафіян Церква Храм відкрив у 1990 році. Першу Літургію очолив благочинний Верховинського благочиння прот. Дмитро Михавків.

У 2004 – 2005 роках Храм повністю перекрили алюмінієвою бляхою.

У 2012 році – із Архіпастирським візитом Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук).

У 2014 році алюмінієвою бляхою перекрили дзвінницю.

В 2015 році парафіянин Храму Володимир Ватуйчак власними коштами та працею відтворив старовинну браму з фотографії, яка збереглася до наших днів.

У 2017 році замінено огорожу довкола церковного подвір’я та кладовища.

Святиня села Бистрець із давніх часів і по сьогодні залишається духовним центром села та одним із найдавніших храмів району.

Настоятель Храму

Протоієрей Віктор Шица народився 4 червня 1965 року в селі Стецівка, Снятинського району, Івано-Франківської області.

З 1972 по 1981 рр. – навчався в Стецівській середній школі.

1981 -1985 рр. – навчання в Уманському музичному училищі.

З 1985 по 1987 рр. – проходив строкову службу в республіці Афганістан.

З 1988 по 1993 рр. – навчання в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника.

В 1989 р. одружився із Савчук Олександрою.

В 1997 р. – 2000 рр. – навчання в Івано-Франківській Духовної семінарії.

10 травня 1998 р. – Єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим) був хіротонісований в сан Диякона, а 17 травня цього року – в сан Священика.

З 1998 по 2002 рр. – настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Неділкове Одеської Єпархії.

В 1999 р. – нагороджений правом носіння Камілавки.

19 лютого 1999 р. – призначеним благочинним Савранського благочиння Одеської Єпархії.

З 2002 р. – призначений настоятелем Храму Святого Великомученика Димитрія Солунського села Берем’яни, Коломийського благочиння.

27 січня 2002 р. – нагороджений Наперсним Хрестом.

1 травня 2012 р. – призначений настоятелем Храму Успіння Праведної Анни села Бистрець та Храму Святої княгині Ольги села Дземброня, Верховинського благочиння.

29 квітня 2013 р. – з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном возведений в сан Протоієрея.

10 квітня 2017 р. – до дня Святої Пасхи Христової нагороджений правом носіння Палиці.