Історія Храму

Будівництво церкви в селі Білоберізка розпочалось у 1828 році, а 7 липня 1834 року відбулося її відкриття та освячення.Перше богослужіння у Храмі відслужив отець Іван Ловецький.

З 1844 по 1851 рік навколо вже збудованої церкви, збудували нову та більшу. Ініціатором й організатором будівництва нового Храму був також священик Іван Ловецький. Мешканці села жертвували на будівництво Святині будівельні матеріали, а також допомагали в будівництві.

Особливістю Білоберізької церкви є в те, що вона збудована без жодного цвяха. Для з’єднання використовували тисові або ільмові чопи.

14 жовтня 1851 року – освятили нову церкву Покрови Пресвятої Богородиці, а малу церкву, що знаходилася всередині новозбудованої, розібрали і продали в село Розтоки Косівського району, в якій і донині служаться богослужіння. Виручені кошти громада використала на розпис внутрішніх стін Храму. Нову церкву розписували художники зі Львова.

Іконостас почали виготовляти у 1852 році. Багато парафіян жертвували на величну споруду гроші, рушники, хустки та все, що необхідне для Храму Божого.

Велична Святиня, споруджена працею невідомих народних майстрів, і сьогодні вражає своєю красою і гармонійністю. Місцевий Храм – це справжній шедевр гуцульської дерев’яної сакральної архітектури.

Для належного утримання Святині проводились різноманітні реставраційні роботи:

У 1983 році оновлено розпис у Храмі.

1994 – 1995 рр. – церкву перекрили металевою бляхою.

З 1996 по 1997 роки – оновлено позолоту Храму та іконостасу.

В 1998 році розпочалось будівництво будинку священника, яке завершили у 2002 році.

У 2003 році, на церковному подвір’ї зусиллями громади, поставлено надгробний пам’ятник священику Івану Білаку, який довгий час служив у Храмі села Білоберізка.

Протягом 2004 – 2006 років під головуванням голови церковного братства Шарабуряка Данила Івановича (спочив у 2007 році), біля Храму збудували господарські приміщення.

В 2008 році в церкві встановлено металопластикові вікна та розпочато зведення кам’яної огорожі та воріт із кованими елементами, яке завершили у 2009 році.

Наступного року довкола Храму проклали відмостку, а також встановили дубові хрести.

2011 року дзвіницю перекрили металевою бляхою, встановили новий Хрест, а стіни обшили дерев’яним брусом.

2012 року до Храму придбали чотири підсвічники та аналой.

Наступного 2013 року над церквою заблищав оновлений купол, а також чотири малі позолочені маківки.

2014 року – реставровано фасад Святині.

2015 року – фундамент Храму обкладено каменем, а також придбано 5 нових комплектів священичого облачення.

Наступного року встановлено нові вхідні сходи до церкви та змонтовано над ними дашок, а також прокладено доріжку декоративним каменем до Хреста на церковному подвір’ї.

2017 року проводились ремонтні роботи у будинку для священика, а також в центральному куполі Храму замінено чотири дерев’яні вікна на металопластикові.

Священики, які служили в Храмі:

о. Іван Ловецький – (1828 – 1859 рр.) Могила отця Івана знаходиться біля церкви

о. Роман Скородоготий – (1859 -1908). Похоронений на церковному подвір’ї.

о. Іван Білоус – (1908 -1910 рр.),

о. Іван Березовський – (1910-1940 рр.). Похоронений на церковному подвір’ї.

о. Роман Пеняк – (1910 -1946 рр.),

о. Іван Шовгенюк – (1947 -1963 рр.),

о. Михайло Березюк – (1963 -1966 рр.),

У 1967 році священника не було.

о. Дмитро Паторак – (1968 – 1975 рр.),

о. Нестор Дзюбак – (1975 -1977 рр.),

о. Василь Юрчук – (1978- 1979 рр.),

о. Роман Олексюк – (1979 -1981 рр.) та вдруге (1986-1987 рр.),

о. Василь Петльоха – (1982 – 1984 рр.),

о. Василь Коновалюк – (1984 -1985 рр.),

о. Федір Дунич – (1987 – 1989 рр.),

о. Микола Химин – (1989 – 1993 рр.),

о. Дмитро Петльоха – (1993 – і на даний час)

Настоятель Храму

Митр. прот. Дмитро Петльоха народився 23 січня 1964 року в селі Тишківці 

Городенківського району, Івано-Франківської області.

1971 – 1981 рр. – навчання в середній школі.

1982 року розпочав іподияконувати у Єпископа Івано-Франківського і Коломийського Макарія.

З 1988 по 1992 рік навчався в Санкт-Петербургській Духовній Семінарії.

9 серпня 1992 року – Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком) рукоположений в сан Диякона, а 16 серпня того ж року –у сан священика.

23 серпня 1992 року – призначений настоятелем Храму села Красноїлля, Верховинського благочиння.

30 березня 1993 року – призначений настоятелем Храму в села Білоберізка та Храму села Хороцево, Верховинського благочиння.

10 квітня 2017 року – з благословення Святійшого Патріарха Філарета, до Дня Святої Пасхи Христової, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном нагороджений правом носіння Митри.