Історія Храму

Село Цуцулин важко уявити без прекрасної, давньої й величної духовної Святині – Храму Покрови Пресвятої Богородиці

Побудований Храм у далекому 1862 році. Про ті давні часи існування церкви старожили не пам’ятають.

Храм знаходиться в центрі села. За своїм планування церква не хрещата, як більшість сусідніх церков, а тризубної форми та невеликих розмірів. До північної сторони вівтаря прибудована ризниця.

Покрита церква карбованою бляхою. З заходу від храму збереглася дерев’яна двоярусна дзвіниця.

З приходом радянської окупаційної влади Храм не зазнав великих руйнувань, бо завдяки голові церковного братства – Вахняку Степану, який разом із декількома парафіянами заховали церковні речі: Святу Чашу, облачення, Євангеліє, кадило, хрести та на довгий час прикопали в землю церковний дзвін. Все ж таки деякі ікони богоборчою владою були замальовані червоною фарбою, які пізніше відновив молодий юнак Петрук Мирослав.

Згодом, незважаючи на опір вірних, радянській владі таки вдалося закрити церкву. Хоча офіційно заборонялося приходити до Храму, але на Різдво та Пасху люди приходили, щоб у молитвах просити і прославляти Господа.

Після розвалу комуністичного режиму, у 1989 році церкву було відкрито. За останні роки чимало робіт було зроблено парафіянами села з благоустрою території та внутрішнього оздоблення церкви.

У 1989 році Храм перекрито бляхою та виконано малярні роботи.

В 1993 році позолочено іконостас.

У 2011році викладено тротуарною плиткою всі доріжки навколо церкви.

14 жовтня 2012 року з нагоди 150-річчя від дня освячення Храму, урочисте Богослужіння очолив Єпископ Коломийський і Косівський Іоанн (Бойчук) та нагородив громаду Архієрейською Грамотою.

В 2016 році, стараннями громади, замінено вхідні ворота на ковані.

У 2017 році заміно вхідні двері.

14 жовтня 2022 року, з нагоди престольного  свята та 160-ліття Святині, із Архіпастирським візитом Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан та, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, читання Акафіста, Чин Малого освячення води та здійснив освячення внутрішніх розписів Храму. Також, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.

Священики, які служили в Храмі:

о. Кіндрат Вергун, якого в 1945 році заарештували на 10 років за антирадянську пропаганду.

о. Вовк.

о. Юрій Кашевко – (1989-1999 рр.).

о. Василь Стафанців – (1999 – 2017 рр.).

о. Юрій Гушул – (з 2017 р. – 2019 рр).

о. Василь Лазарович – ( 4 липня 2019 р. – і по сьогоднішній час)

Настоятель Храму

Митр. прот. Василь Лазарович народився 9 березня 1978 року в селі Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області в сім’ї робітників.

З 1985 по 1993 роки — навчався в Молодятинській ЗОШ.

В 1985 році вступив до Печеніжинського філіалу Коломийської дитячої музичної школи №1 та в 1993 році закінчив повний курс по класу скрипки.

У 1994 році — вступив до Отинійського ПТУ-33 та в 1997 році закінчив дане училище за спеціальністю “електромонтер з обслуговування та ремонту електрообладнання”, водій автомобіля зі здобуттям повної загальної середньої освіти.

В 1997 році вступив до Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича на філософсько-теологічний факультет, де влітку 2002 року захистив бакалаврську роботу на тему: “Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури”, отримавши ступінь базової вищої освіти — бакалавра релігієзнавства і теології.

12 лютого 2000 року в Храмі Всіх Святих землі Української міста Хмельницький Преосвященним Єпископом Хмельницьким і Кам’янець-Подільским Антонієм (Махотою) хіротонізований в сан Диякона, а 13 лютого 2000 року, в Соборі Святого Апостола Андрія Первозванного міста Хмельницький — в сан Священника.

З 2000 року нас священичий послух в Богуславському Свято-Миколаївському чоловічому монастирі міста Богуслав Київської області та на парафіях Косівського та Коломийского благочинь.

12 червня 2002 року — нагороджений правом носіння Камілавки.

4 червня 2003 року — нагороджений Наперсним Хрестом.

4 квітня 2010 року — возведений в сан Протоієрея.

27 січня 2013 року — нагороджений правом носіння Хреста з оздобами.

24 січня 2019 року — призначений настоятелем Храму Святого Апостола Андрія Первозванного села Мала Кам’янка, Коломийского благочиння.

4 липня 2019 року — призначений настоятелем Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Цуцулин, Косівського благочиння.

14 жовтня 2022 року – з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Преосвященним Владикою Юліаном нагороджений правом носіння Митри.