Храм Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Косів

Історія Храму

В мальовничому передгір’ї Карпат, де гірська річка Рибниця стишує свій швидкоплинний хід, а вершини гір, немов вічна, мовчазна сторожа, стоять вдалині, ще за княжих часів сформувалося поселення під назвою Косово. Пізніше, у XVІ ст., навколо соляної копальні на краю села виникло нове поселення – містечко Риків, яке згодом стало називатися Косовом, а село Косів – Косовом Старим.

Історія церкви села Старий Косів – це одна зі сторінок літопису християнства на теренах гуцульського краю.

Відомий український історик, археолог, етнограф о. Антоній Петрушевич знайшов у монастирі Драгомирні (неподалік Сучави, на території сучасної Румунії) церковну грамоту косівської парафії за 1318 рік, в якій згадується про грунти, котрі належали парафії Старого Косова. Цікаво, що тими ж земельними ділянками церква користувалася і в 1900 році і, мабуть, в наступні роки.

Згідно з реєстровим списком податків за 1579 рік у селі Косів був один священик. З цього видно, що село жило повноцінним церковним життям і мало свою церкву, яка простояла до 1739 року. Що стало причиною її руйнації невідомо, але 1739 року на цьому місці, освяченому коштом і старанням отця Василя Никоровича, Косівського благочинного, з допомогою побожних людей, була зведена нова п’ятикупольна хрестовидна церква.

1824 року цей Храм згорів разом із усіма метриками, книгами та грамотами.

В 1836 році на місці, знищеної пожежею церкви, побудували нову дерев’яну. Це був однобанний дерев’яний Храм, що відповідав традиційній тодішній гуцульській сакральній архітектурі. Простояв він до другої Світової війни, коли 27 серпня 1944 року був спалений.

Сьогоднішню муровану церкву Успіння Пресвятої Богородиці розпочали будувати 1991 року. Саме тоді ініціативна група жителів сіл Старий Косів, Вербовець та Смодна організували групу віруючих і за підтримки прот. Степана Губерната та благочинного Косівського благочиння митр. прот. Дмитра Близнюка зареєстрували релігійну громаду та взялись за відбудову знищеного під час війни Храму Успіння Пресвятої Богородиці. Проект Святині розробив відомий архітектор із міста Коломиї Микола Шевчук.

У 1991-1993 рр. – силами громади залито фундамент та несучі стіни майбутнього Храму.

В 1994-1998 рр. – зведено куполи, покриті алюмінієвим покриттям.

Протягом 1999-2001 рр. – велась внутрішня та зовнішня обробка стін, вікон та дверей.

З 2002 по 2003 рік – розписувався центральний купол Храму.

Стіни церкви розписані відомими майстрами сучасного іконопису зі Львівщини Ігорем Орищаком та Сергієм Булкою.

28 серпня 2003 р. – відбулося освячення розписів Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком).

У 2004 р. проведено опалення та встановлено системи охорони(ДСО).

В 2005 році – здійснено розпис Вівтаря та озвучення Храму.

Протягом 2006-2007 рр. – встановлено теплозберігаючі вікна та збудовано притвори.

У 2008 році здійснено розпис північної та південної частин Храму.

В 2009 р. – розпис центральної частини Храму та хорів.

У 2012 році завершено художні роботи та встановлено різьблений триярусний іконостас, який є чудовим поєднанням творчого задуму живописця і майстра художнього дерева Степана Бзунька та його команди. Також цього року біля постав дитячий ігровий майданчик, огорожа та автостоянка поруч із Храмом.

Будівництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом настоятеля Храму митрофорного протоієрея Івана Близнюка.

28 серпня 2012 року – знагоди престольного свята Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук).

У 2013 році встановлено керамічну плитку в середині церкви (підлога).

28 серпня 2013 року – із Архіпастирським візитом Храм відвідав Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан та звершив Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.

В 2014 році – оздоблення та укріплення фундаменту Храму декоративним каменем, реставрація вхідних сходів.

2015 року – виготовлення бічного в’їзду, огорожа нового кладовища на участку “Біла Вільшина” села Вербовець.

28 серпня 2017 року – з нагоди престольного Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан та звершив урочисте богослужіння.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці зведено у модерновому стилі нової Західно-Української церковної архітектури. В її основі лежить хрест, а архітектурний ансамбль увінчується п’ятьма банями та п’ятьма маківками. Центральна баня відкрита до сліпого ліхтаря, а інші закриті.

В оформленні церкви використані елементи традиційного сакрального гуцульського та народного мистецтва.

13 вересня 2022 року, в свято Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці, Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан та, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, Подячний Молебень з нагоди 50-ліття благочинного Косівського благочиння, настоятеля Храму митр. прот. Івана Близнюка та, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.

Настоятель Храму

Митрофорний протоієрей Іван Близнюк народився 10 вересня 1972 році 

у с. Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області, у священичій сім’ї.

У 1979 році пішов у 1-й клас Косівської ЗОШ I-III ст. №1.

В 1987 році, закінчивши 8 класів, поступив на 1 курс Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського по класу кларнет. Закінчивши училище, у 1991 році поступив на 1 курс Івано-Франківської Духовної семінарії.

6 червня 1992 року – одружився із Сорохан Іриною Ярославівною.

23 лютого 1994 року – рукоположений у сан диякона Архієпископом Андрієм (Абрамчуком) у Храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Івано-Франківськ, а 3 квітня того ж року – у сан священика.

У 1994 році ректором КДА Єпископом Даниїлом (Чокалюком) нагороджений правом носіння Наперсного золотого Хреста.

1994 року закінчив Духовну Семінарію і поступив на 1 курс Київської Духовної Академії, яку закінчив у 1998 році.

В 1995 році Патріархом Київським і всієї Руси-України Володимиром (Романюком) возведений в сан Протоієрея.

У 1996 році Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом під час візиту Його Святості на Гуцульщину нагороджений Хрестом з оздобами.

Священиче служіння розпочав на парафіях Косівщини: місто Косів, село Город та село Старий Косів.

У 1995 році перевівся на заочну форму навчання у Київській Духовній Академії та був призначений настоятелем Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Косів, Косівського благочиння.

2004 р. – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) призначений Косівським благочинним.

В 2005 році поступив до Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (спеціальність – філософія – релігієзнавство), який закінчив у 2010 році. У цьому ж році почав працювати у Старокосівській ЗОШ I-III ст. учителем християнської етики.

28 серпня 2009 року – на престольне свято Успіння Пресвятої Богородиці, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Преосвященним Єпископом Іоаном (Бойчуком) нагороджений правом носіння Митри.

28 серпня 2017 року – з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном нагороджений Орденом Святого Великомученика Юрія Переможця.

13 вересня 2022 року – з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Преосвященним Владикою Юліаном нагороджений Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ст.