Храм Святого Преподобного Онуфрія Великого села Город

Історія Храму

Офіційно прийнято вважати, що церква Святого Великомученика й Архідиякона Стефана села Город була побудована 1866 року, але напис на запрестольній стіні Храму та замітка у церковному Богослужбовому Євангелії вказують на дещо іншу дату.

На запрестольній стіні Храму читаємо: «Во славу Вседержителя Бога создан сей Храм года 1868 під проводом отця Андрея Стотанчика. Совершен і внутрішньо окрашен под проводом отця Якова Сингалевича при ровном содєйствію провізорів церковних: Дмитра Яремійчука та Петра Савчука і всієї громади городської 1876 года»

Замітка ж Євангелії звучить так: «Євангеліє для церкви в Городі святого первомученика й архідиякона Стефана куплено за старанієм священика Іакова Сінгалевича і фундаторів церкви Дмитра Яремійчука та Петра Савчука 1877 р.». Далі читаємо: «Новая церков во славу Вседержителя Бога єдиного в Тройці під покровом архідиякона Стефана Первомученика в дочірнім селі Городі во внешній структурі довершено 1872 року около св. Георгія. Гадка будувати нову церкву постала в 1868 році за Всечесного отця Андрея Стотанчика, тогдишнього священика на Москалівці і в Городі».

З цього можна зробити висновок, що будівництво церкви розпочалося 1866 року, а повністю завершено і освячено 1872 року.

Храм було побудовано з дерева у типовому гуцульському стилі та покрито гонтою. В основі церкви лежить Хрест, увінчується вона однією банею та п’ятьма куполами.

Городівську Святиню спіткала доля багатьох храмів Галичини. Комуністичний режим надовго закрив церкву і надіявся, що вона сама розвалиться. Підстав для цього було більш ніж достатньо. Після війни Храм виглядав немов решето. Стіни мали 219 пробоїн від осколків та куль.

Але церкві св. Степана судилося жити. З ініціативи декана Косівського Дмитра Близнюка та доброї волі і праці Лук’яна Іванюка Храм почав оживати. Спочатку Лук’ян Іванюк перекрив церкву своєю бляхою, а згодом почав наводити порядок в середині Храму, незважаючи на штрафи та погрози безбожної влади.

Наприкінці 1988 року громада активно взялася за відновлення Святині і вже 8 листопада 1989 року її освятили.

У вівтарі церкви знаходиться рідкісної роботи металевий ківот невідомого майстра, аналогів якому немає, мабуть, у всій Гуцульщині. Тут є також інші старовинні речі, зокрема іконостас, ікони, хрести, роботи відомих і забутих вже гуцульських майстрів, які понад століття милують око своєю витонченістю, майстерністю та гуцульською автентичністю.

Церква Святого Першомученика й Архідиякона Степана села Город являється об’єктом архітектури національного значення (ох. № 1163/1). На території Храму зведено нову муровану дзвіницю, оскільки стара, яка також була пам’яткою національного значення (ох. № 1163/2) згоріла. Біля церкви знаходиться місцеве кладовище, на якому є захоронення угорських солдат, які загинули під час другої Світової війни.

25 червня 2014 року – з Архіпастирським Храм відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, звершив урочисту Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.

Настоятель Храму


Протоієрей Ростислав Близнюк народився 8 січня 1979 року

 в Косові, в сім’ї священика.

1985-1996 рр. – навчання в Косівській загальноосвітній школі.

У 1996 році вступив до Київської духовної семінарії.

В 1998 році перевівся в Івано-Франківську духовну семінарію, яку закінчив у 2000 році.

У січні 2002 року одружився із Салапатою Наталією Святославівною.

В квітні 2002 року – Митрополитом Воронежським і Липецьким Мефодієм (Нємцовим) рукоположений в сан Диякона, а в травні цього року – в сан Священика.

2004 року – призначений настоятелем Храму Різдва Іоана Хрестителя міста Косів та Храму Святого Апостола, Першомученика й Архідиякона Степана села Город, Косівського благочиння.

2004 року – нагороджений Набедреником.

2006 року – Єпископом Іоаном (Бойчуком) нагороджений Камілавкою.

2008 року – нагороджений Наперсним Хрестом.

У 2009 році – возведений у сан Протоієрея.

2011 року – нагороджений правом носіння Палиці.

2012 року – Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Іоаном (Бойчуком) нагороджений Хрестом із оздобами.