Проповідь на неділю 23-тю після П’ятидесятниці
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні євангеліст Лука розповідає нам про чудесне оздоровлення Гадаринського біснуватого, одержимого нечистою силою. Місцеве населення боялося цього чоловіка, бо він одягався у лахміття, блукав полями-лісами, жив на цвинтарі і дико накидався на людей.
Біси мучили нещасного, і від того життя його було надзвичайно тяжким. Коли в Гадаринський край прийшов Христос Спаситель з апостолами, то побачив цього нещасного чоловіка і пізнав, що його мучать злі духи. У милосерді Своїм Ісус уздоровив біснуватого, благословив його ласкою святою та вигнав злих духів, які мучили його. Ісус Христос показав Свою владу над цілим легіоном нечистих духів. Впевненість демонської сили походила від їхньої кількості. (Легіон – це одиниця римського війська, яка в собі містить від 4 до 6 тисяч вояків.) У цьому випадку саме така кількість бісів знайшла притулок у тілі чоловіка.
Ісус Христос показав Свою владу над цілим легіоном нечистих духів і тим засвідчив, що Він є Син Божий, Якому підвладне все у світі. Біси за дозволом Спасителя ввійшли у стадо свиней і всі загинули в морі. Чому біси просили Ісуса не відправляти їх у безодню? В безодні їх очікує покарання, тому біси воліють краще ввійти в стадо свиней, ніж потрапити до безодні.
Святитель Іоан Золотоустий пояснює це так: «Це все для користі тих, хто слухає, щоб вони зрозуміли, наскільки злі духи ненавидять Боже творіння – настільки, що, отримавши владу над тваринами, вони нічого кращого не придумали, як погубити їх». Але ж чому Господь не зупинив їх? Іоан Золотоустий продовжує: «Це було допущено, щоб ми зрозуміли і зробили для себе висновок. Якщо злі духи так поставились до свиней, то з людьми напевно вчинили б так само».
Сатана часто привертає увагу людини різними пристрастями, тілесними привабами, земними речами, щоб зосередити увагу на потребах тіла і відвернути від Бога душу і життя людини. Багато гріхів у житті стається тоді, коли вона забуває про присутність Бога в щоденному житті, його любов і заповіді. Душа, на якій тяжить гріх, живе з дияволом, у ній вже за життя горить вогонь пекла. Гріх, учинений свідомо і добровільно, позбавляє людину ласки Божої, заперечує синівство Боже, замикає для душі небо, а відкриває пекло.
Але біси мають владу над людьми, поки біля людей не опиняється Той, Хто має владу над бісами, – Ісус Христос. Вони бояться і ненавидять Христа. Але де Христос – там їхня влада закінчується.
Пам’ять про Божу присутність у щоденних справах, про Божі заповіді стає духовним світлом для людини і наставляє її на добру дорогу, яка веде до Бога, до мети життя – нерозривного з’єднання з Ним у вічності. Якщо людина любить себе, дбає про власну душу і часто думає про Бога, то буде з Ним нерозривно – тут і колись у небі. Пам’ятаючи про Бога, людина не заблукає в житті, не втратить дороги до Бога, до щастя. Святі часто повторювали такі слова Святого Письма: «Пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш» (Сир. 7,39). Намагаймося завжди думати про Бога і Його заповіді, а це охоронить нас від різних підступів злого духа, допоможе зберегти Божу любов у душі, перебувати постійно під Його опікою і цим забезпечити собі щастя дочасне і вічне. Амінь.
ієрей Василь Марковський
настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Топорівці