Проповідь на неділю 27-му після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Щосуботи юдеї збиралися в синагозі для читання і вивчення Закону. Ісус Христос часто відвідував синагогу і проповідував Слово Божественної науки. Одного разу під час проповіді Він помітив жінку, яка, під дією злого духа, цілих вісімнадцять років була скорчена. Незважаючи на недугу, докладаючи великих зусиль, вона не перестала відвідувати храм, де завжди знаходила втіху в своїй немочі. Спаситель, побачивши у страждаючій живу віру, покликав її і сказав: «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги» (Лк. 13,12). І поклав на неї руки. За всемогучим словом Милосердного Господа, через чудотворне покладання Його руки, жінка тієї ж миті одужала і з великою вдячністю почала славити Бога. Але її вдячну молитву перервав начальник синагоги, який вважав себе охоронцем Закону і опираючись на який, дорікав Спасителю: «Є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній» (Лк. 13,14). Звичайно, в Законі Мойсея сказано: «Шість днів працюй і виконуй усякі справи твої, а день сьомий – субота Господу, Богу твоєму» (Вих. 20,9–10). Але це сказано для звичайних життєвих справ, а не для діл милосердя. Дорікаючи за це начальнику синагоги, Господь промовив: «Лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній» (Лк. 13,15–16).

Відтоді минули тисячоліття, але Закон Божий залишився незмінним. Сьогодні християни святкують сьомий день – неділю, поскільки Спаситель освятив цей день Своїм славним Воскресінням, а апостоли саме недільного дня збиралися для звершення св. Євхаристії. І до сьогодні церковні дзвони щонеділі закликають віруючих для прослави Господа.

Сьогодні у християн виникає запитання: «Як проводити цей святковий сьомий день?» Шість днів ми працюємо для задоволення своїх життєвих потреб, але це не означає, що сьомий день – це день лінощів. Це день посиленої праці для збагачення духовних потреб. Як бачимо, і Спаситель цього дня відвідував храм Божий. Святі угодники шукали спасіння у стінах Дому Божого. І сьогодні Церква подає своїм люблячим дітям усі засоби для спасіння душ, бо храм Божий – це школа, де знаходимо науку і відповідь на різні життєві запитання; це і лікарня, де знаходимо здоров’я для своєї душі; це і притулок для подорожуючої душі християнської, яка знаходить затишок у Божественній опіці.

Друга справа для виконання сьомого дня – це діла милосердя і християнської любові. Як бачимо, Спаситель навчає нас у сьогоднішньому Євангелії, що саме цього дня Господь оздоровив недужу. Так і святі угодники в такі дні відвідували недужих, ув’язнених, звершували благодійні обіди для бездомних, завжди простягали руку допомоги потребуючим і цим приносили неоціненний скарб для своїх душ.

За прикладом нашого Спасителя і святих угодників Божих намагаймося достойно проводити ці святкові дні, щоб на Страшному суді Божому змогли встати перед Небесним Отцем і щоб за свої добрі діла і щиру молитву осягнули життя зі всіма святими у Царстві Божої слави. Амінь.

митр. прот. Тарас Мойсюк

Настоятель Храму Архістратига Михаїла села Торговиця