В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

6 грудня за старим стилем – 19 грудня за новим стилем Православна Церква вшановує пам’ять святителя Миколая. Цього святителя вшановує надзвичайно багато людей у всьому світі. Вшановують як православні, так і католики, і протестанти, і багато людей інших віросповідань. Всі ми бачимо, що в Різдвяну ніч у кожній домівці по всьому світу чекають приходу Санта Клауса. Санта по-англійськи – святий, а Клаус – Миколай. Лишень у царській Росії за царя Петра І, на противагу вшанування по всьому світу Санта Клауса, було придумано Діда Мороза.

Чому християни так вшановують святого Миколая? На це запитання можна відповісти, прочитавши життя святителя.

Святий Миколай народився в місті Патарі, що в Малій Азії, близько 280 року. Змалку виховувався в побожній християнській сім’ї Феофана і Нони, які були дуже заможними. Зростаючи, святий Миколай багато читав, вивчав Слово Боже, любив бувати в храмі Божому, а згодом відцурався мирського життя і прийняв чернечий постриг.

Маючи статки батьків і великий вплив їх у суспільстві, святитель Миколай міг здобути високу світську посаду, стати ще багатшим і впливовішим, ніж його батьки. Однак після смерті батьків він роздав свою спадщину бідним людям, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям. Після подорожі повернувся в Патар, де єпископом був його дядько. Той запропонував йому прийняти сан священика.

Відтоді святий Миколай допомагав усім, хто цього потребував. Своїми молитвами він утихомирив бурю на морі, врятував трьох доньок одного мешканця від розпусного життя. Батько не мав приданого, щоб видати заміж своїх доньок, а святий Миколай підкинув в їхню домівку торбинки із золотом. Такі новини дуже швидко розповсюджувались, і багато людей почали звертатися до святого за допомогою, а він усім допомагав.

У 325 році, будучи єпископом, святий Миколай брав участь у І Вселенському соборі, де захищав православну віру від єресі. Чудеса, якими Господь прославив святого Миколая, були такими чисельними, що навіть жителі далеких країв почали звертатися за його допомогою.

Святитель Миколай відійшов до Господньої оселі близько 345 – 351 рр. В 1087 році нетлінні мощі свт. Миколая були перенесені із міста Мир (сучасна Туреччина) до міста Бар у Південній Італії. Ця подія святкується 9 травня ст. ст. – 22 травня н. ст.

Для кожного християнина святий Миколай є прикладом любові до Бога і до ближнього, прикладом милосердя та щирості душі. Святий повсякчас підносить наші молитви до Господа, допомагає людям, які у молитві звертаються до нього. Тож молімося і ми, і нехай наша молитва буде вислухана. Благаймо, щоб святий Миколай ублагав Господа за мир в Україні, щоб люди не гинули на війні. Благаймо, щоб Господь дав розум владі, яка має дбати про народ. Щоб можновладці не розкрадали державу, а інші народи не поневолювали українців. Щоб наші біженці і заробітчани, розкидані по всьому світу, повернулися до рідних осель. Щоб ми жили в мирі, любові і злагоді, в єдності розбудовували Помісну Православну Церкву й Українську державу.

прот. Петро Соколовський

Настоятель Храму Вознесіння Господнього села Буковець